- Спадкування – це перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). (Ст.1216 ЦК).
- Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. (Ст. 1217 ЦК)
- До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, крім особистих немайнових прав, права на участь у товариствах і об’єднаннях, права на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, права на пенсію, допомогу, аліменти або інші виплати, встановлені законом (ст. ст. 1218, 1219 ЦК). Про особливості успадкування певних видів майна читайте тут.
- Спадщина відкривається тільки внаслідок смерті особи або оголошення її померлою за рішенням суду (яке обов’язково подається в органи РАЦС для видачі відповідного свідоцтва).
- Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна – місцезнаходження рухомого майна. (ст. 1221 ЦК)
- Цивільний кодекс визначає коло осіб, які можуть бути спадкоємцями, і які ними бути не можуть. Про це детальніше читайте тут.
- У разі смерті особи, яка була позбавлена права на спадкування, до смерті заповідача, позбавлення її права на спадкування втрачає чинність. Діти (внуки) цієї особи мають право на спадкування на загальних підставах. (ч.4 ст.1235 ЦК)
- Правила про обов’язкову частку мають пріоритет над правилами заповіту.(ст.1241 ЦК)
- Правила про усунення спадкоємців від спадкування, як недостойних, мають пріоритет над правилами про обов’язкову частку.( ч.6 ст.1224 ЦК)
- У разі спадкування за законом усиновлені та його нащадки, з одного боку, та усиновлювачі і його родичі – з другого, прирівнюються до родичів за походженням. ( ст.1260 ЦК)
- Малолітні, неповнолітні, недієздатні особи, а також особи з обмеженою дієздатністю, вважаються такими, що прийняли спадщину, навіть якщо вони не подали заяву про її прийняття, але при цьому і не відмовились від її прийняття в порядку ст.1273 ЦК. (ст. ст. 1268,1273 ЦК)
- Подавати заяву про прийняття або відмову від спадщини спадкоємцям слід особисто, подання такого документа через представника не допускається. (ч.2 ст.1260 ЦК)
- Цивільне законодавство встановлює два способи прийняття спадщини:
1) подання нотаріусу за місцем відкриття спадщини відповідної заяви;
2) фактичного вступу у володіння спадковим майном та правами особи, тобто за фактом постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
- Заява про прийняття спадщини, як і заява про відмову від спадщини (в тому числі спрямована відмова) може бути відкликана на протязі строку, встановленого для прийняття спадщини (ст.ст. 1269,1273 ЦК). Про особливості прийняття спадщини читайте в окремій статті.
- Спадкоємці зобов’язані відшкодувати розумні витрати, які були зроблені одним із них або іншою особою на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця (ст.1232 ЦК).
- Розпоряджатись своїм майном після смерті можна не тільки за допомогою заповіту або договору довічного утримання, а й за допомогою спадкового договору. Читайте про це більше у цій статті.
По темі:
- хто може бути спадкоємцем, а хто ні
- спадкування за правом представлення
- як правильно скласти заповіт
- поділ спадщини між спакдоємцями
Потрібна допомога адвоката? Не затягуйте з вирішенням проблем – записуйтесь на консультацію за тел. 096-203-18-51. Інформація про вартість консультації та інших послуг
