На практиці не завжди все відбувається так, як задумувалося та записувалося в договорі. Ситуація іноді складається таким чином, що сторонам договору (а здебільшого – одній із них) вигідніше розірвати відносини, ніж продовжувати їх, бо це може призвести до небажаних наслідків.

Чи можливо припинити зобов’язання за ліцензійним договором в односторонньому порядку? Continue reading →

Інтернет-реклама в Україні досі не має окремого спеціального закону. Формально вона регулюється Законом України «Про рекламу», ухваленим ще у 1996 році, який неодноразово змінювався. Проте на практиці правила гри в онлайні давно живуть власним життям і значно випереджають вимоги закону. Саме тому сьогодні важливо говорити не лише про норми, а й про реальні кейси, з якими стикається бізнес, маркетологи та блогери.

Наприклад, звичайний пост у соцмережі із фразою «мій улюблений бренд» може не мати жодних правових наслідків, якщо це особиста думка. Але той самий текст, написаний за гроші або з бартером, уже вважається рекламою, навіть якщо слово «реклама» ніде не згадується. Саме за таку приховану рекламу сьогодні найчастіше звертають увагу контролюючі органи. У 2024–2025 роках зросла кількість скарг від конкурентів, які уважно моніторять сторінки одне одного.

Дуже показовий приклад: онлайн-магазин косметики запускає таргетовану рекламу у соцмережі із текстом «абсолютно безпечний продукт, підходить усім». Формально це звучить як звичайний маркетинговий слоган, але юридично – це недостовірна інформація. Косметика не може бути «абсолютно безпечною» для всіх без винятку, а відсутність застережень щодо індивідуальних реакцій уже створює ризик порушення закону. Саме такі формулювання зараз найчастіше стають підставою для претензій.

Окрема тема – інформація на власних сайтах і в соцмережах бізнесу. Закон і досі дозволяє вважати не рекламою інформацію про асортимент, ціни та умови купівлі. Але на практиці все вирішує подача. Якщо на головній сторінці з’являється спливаючий банер із написом «лише сьогодні», «№1 в Україні» або «обирають зірки», така інформація майже гарантовано буде визнана рекламою. Це особливо важливо для малого бізнесу, який часто помилково вважає, що «у себе на сторінці можна все».

Ще одна сучасна реальність – блогери та інфлюенсери. Попри відсутність окремого закону, до них фактично застосовуються ті самі вимоги, що й до класичних рекламодавців. Якщо блогер рекламує фінансові послуги, медичні процедури чи навчальні курси, відповідальність може настати не лише для компанії, а й для самого автора сторінки. У практиці вже були ситуації, коли бренд знімав із себе відповідальність договором, але це не рятувало блогера від претензій.

Часто бізнеси нехтують і вимогою зазначати повну інформацію про себе. У рекламі онлайн-курсів або сервісів нерідко відсутні дані про ФОП чи юридичну особу, адресу або навіть чітке розуміння, хто саме надає послугу. У мирний час на це могли не звертати уваги, але зараз такі дрібниці стають формальним, але дуже зручним приводом для штрафів.

Варто також згадати про ціни. Попри очевидність норми, реклама з цінами в доларах або євро досі масово зустрічається в соцмережах. Аргумент «це для зручності» не працює. Якщо реклама орієнтована на українського споживача, ціна має бути в гривні. Навіть якщо оплата фактично відбувається в іншій валюті.

Держава дедалі частіше дивиться на онлайн-рекламу крізь призму європейських підходів, де прозорість і чесність важливіші за креативність слоганів. У найближчі роки варто очікувати ще більшої уваги до нативної реклами, персоналізованих оголошень і співпраці з інфлюенсерами.

Окремо варто сказати і про відповідальність, оскільки саме навколо цього в інтернет-рекламі досі існує найбільше ілюзій. Під час воєнного стану планові перевірки майже не проводяться, але це не означає відсутність контролю: уся відповідальність працює в реактивному режимі – через скарги. Основним органом у цій сфері залишається Держпродспоживслужба, яка реагує на недостовірну, приховану або таку, що вводить в оману рекламу, а у випадках недобросовісної конкуренції до справ підключається Антимонопольний комітет України. які запитуют пояснення і вимагають припинити незаконну рекламу, а у серйозніших випадках наступають штрафи: від кількох тисяч гривень за формальні порушення до значно серйозніших сум, аж до відсотків від річного обороту компанії за рішеннями АМКУ. Важливо й те, що відповідальність в онлайні часто є спільною – претензії можуть бути одночасно і до рекламодавця, і до розповсюджувача реклами, зокрема, блогера, а репутаційні наслідки зазвичай виявляються довшими й болючішими, ніж самі фінансові санкції.

Також у цій сфері пред’являють позови про відшкодування шкоди за недобросовісну рекламу.

• Правила використання в соціальних мережах авторських фотографій
• Як розірвати ліцензійний договір в односторонньому порядку?
• Права на комп’ютерну програму
• Публічна оферта в ІТ-сфері
• Розміщення даних в хмарному середовищі: поради адвоката

Потрібна допомога адвоката? Не затягуйте з вирішенням проблем – записуйтсь на консультацію за тел. 096-203-18-51. Інформація про вартість консультації та інших послуг