Одним з проблемних питань для ІТ-компаній залишається переманювання співробітників.

Для запобігання такого розвитку подій багато роботодавців почали впроваджувати такий спосіб захисту своїх інтересів як угода про неконкуренцію (Non-Compete Agreement).

В таку угоду прийнято включати умови про зобов’язання співробітника  при звільненні з компанії не влаштовуватись на аналогічну посаду до інших підприємств, не займатись бізнесом в такій же сфері діяльності протягом певного періоду часу та на певній території.

Однак, чи будуть такі угоди законними в Україні?

Нижче я наведу деякі витяги положень з Конституції України та Кодексу законів про працю України, які породжують спори з приводу законності NCA.

«Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.  Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності … Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.» (ст.43 Конституції України)

«Кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом» (ст..42 Конституції України).

«Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними» (ст..21 Конституції України).

«Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані» (ст.22 Конституції України)

«В Україні визнається і діє принцип верховенства права.  Конституція України має найвищу юридичну силу … Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.» (ст.8 Конституція України).

«Умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю, є недійсними.» (ст.9 Кодексу законів про працю України).

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на судову практику, угода про неконкуренцію може послужити тільки своєрідним моральним стимулом для співробітників і не може гарантувати роботодавцю виконання такої угоди і, тим більше, може не тягнути за собою будь-якої відповідальності за її невиконання.

При цьому, з кожним роком в законодавстві України з’являється все більше норм, що впроваджують зобов’язання щодо неконкуренції.

Так, Закон України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» містить  статтю 27 про договір про утримання від вчинення конкурентних дій.

Відповідно до даних норм, сторонами такого договору можуть бути:

• редидент ДіяСіті;
• Фахівець (працівник, гіг-спеціаліст, ФОП)

Істотними умовами договору про утримання фахівцем від вчинення конкурентних дій щодо резидента Дія City є:

• строк зобов’язання, що припиняється не пізніше спливу 12 місяців з дня припинення трудових, цивільноправових чи господарсько-правових відносин;
• територія, на яку поширюється дія зобов’язання; 
• вичерпний перелік видів діяльності, що вважаються конкуруючою діяльністю, та/або осіб, які здійснюють конкуруючу діяльність; 
• матеріальні блага, які фахівець отримує у відплату за зобов’язання утримуватися від вчинення конкурентних дій;

Договір про утримання фахівцем від вчинення конкурентних дій щодо резидента Дія Сіті може передбачати, що такий фахівець протягом строку, визначеного договором, зобов’язаний утримуватися від усіх або частини таких конкурентних дій:

• укладення трудових договорів (контрактів), гіг-контрактів або інших цивільно-правових чи господарсько-правових договорів з іншими особами, які здійснюють діяльність, аналогічну діяльності такого резидента Дія Сіті (конкуруюча діяльність);
• здійснення конкуруючої діяльності як фізичної особи — підприємця;
• володіння прямо чи опосередковано часткою в іншій юридичній особі, яка здійснює конкуруючу діяльність;
• обіймання посади члена органу управління іншої юридичної особи, яка здійснює конкуруючу діяльність;
• вчинення інших конкурентних дій, передбачених договором.

 

Також, Закон України «Про запобігання корупції» містить Статтю 26, яка розповідає про обмеження після припинення діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави, місцевого самоврядування. У статті вказано, що особам, уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які звільнилися або іншим чином припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, забороняється:

• протягом року з дня припинення відповідної діяльності укладати трудові договори (контракти) або вчиняти правочини у сфері підприємницької діяльності з юридичними особами приватного права або фізичними особами — підприємцями, якщо ці особи протягом року до дня припинення виконання функцій держави або місцевого самоврядування здійснювали повноваження з контролю, нагляду або підготовки чи прийняття відповідних рішень щодо діяльності цих юридичних осіб або фізичних осіб — підприємців;
• розголошувати або використовувати в інший спосіб у своїх інтересах інформацію, яка стала їм відома у зв’язку з виконанням службових повноважень, крім випадків, встановлених законом;
• протягом року з дня припинення відповідної діяльності представляти інтереси будь-якої особи у справах (у тому числі в тих, що розглядаються в судах), в яких іншою стороною є орган, підприємство, установа, організація, в якому (яких) вони працювали на момент припинення зазначеної діяльності.

 

Також існує Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Відповідно до ст.40 даного Закону член виконавчого органу товариства не може без згоди загальних зборів учасників або наглядової ради товариства, а член наглядової ради товариства — без згоди загальних зборів учасників:

• здійснювати господарську діяльність як фізична особа — підприємець у сфері діяльності товариства;
• бути учасником повного товариства або повним учасником командитного товариства, що здійснює діяльність у сфері діяльності товариства;
• бути членом виконавчого органу або наглядової ради іншого суб’єкта господарювання, що здійснює діяльність у сфері діяльності товариства.

 

Отже, договір про неконкуренцію може бути укладеним. Однак, для захисту своїх інтересів при наймі працівників або укладення договорів із сторонніми особами (наприклад, ФОП) при врегулюванні відносин, крім договору про неконкуренцію, можна і необхідно чітко та детально передбачати умови про конфіденційність та права на створений продукт.

По темі:

• Ліцензійний договір на програмне забезпечення: важливі моменти
• ТОП 4 пунктів договору про розробку програмного забезпечення
• Які кадрові документи повинен вести ФОП?
• Права на комп’ютерну програму, створену працівниками

 

Потрібна правова допомога адвоката ? Не затягуйте з вирішенням питань – телефонуйте 096-203-18-51. Інформація про вартість консультації та інших послуг