Найбільш поширеними справами у господарських судах є стягнення заборгованості за договором поставки.

Контрагент, який не виконує свої зобов’язання, може посилатися на воєнний стан як на причину своєї непридатності для виконання угоди. Однак, важливо пам’ятати, що закон захищає права сторін у договорі, і воєнний стан не може використовуватися як виправдання для порушення договірних зобов’язань.

Введення воєнного стану на території України є форс-мажором та є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договору, але тільки в тому випадку, якщо саме ця обставина стала підставою для невиконання договірних зобов’язань. Тобто, необхідно довести зв’язок між невиконанням зобов’язань та воєнними діями в Україні. 

Під договором поставки розуміється угода, з якої постачальник-продавець зобов’язується передати у визначений термін зазначені покупцем товари. Покупець, у свою чергу, зобов’язується сплатити за поставлені товари. Істотною умовою для договору поставки є умова про товари, що поставляються. Товар має бути названий таким чином, щоб було однозначно зрозуміло, що й у якому обсязі постачальник має поставити покупцю. Буває ситуація, коли сторони укладають рамковий договір, яким планується кілька поставок. У такому договорі умова про предмет невизначена: вона конкретизується у заявках. Стоорони також погоджують строки та порядок поставки, порядок приймання товару та строки перевірки якості товару, строки, порядок та суму оплати за товар тощо.

Важливо укладати договір не просто для галочки, а з розрахунком на те, що цей документ реально регулюватиме відносини сторін. Тому ідея завантажити перший варіант договору з інтернету, що трапився, – не найкраща ідея. Умови договору мають відповідати реальним правовідносинам сторін, а також їхнім потребам.

Договір, всі додатки та додаткові угоди до нього мають бути підписані та засвідчені печатками сторін. Кожне постачання має оформлятися окремим первинними документами: накладні,рахунки-фактури, акти приймання-передачі товарів тощо. Кожен із цих документів також має бути підписаний та засвідчений печаткою; Якщо підпис на документі ставить не директор, а уповноважена ним особа, слід одержати копію його довіреності. Усі документи, що відображають терміни приймання товару транспортною компанією, а також терміни його доставки покупцю необхідно зберігати. Листування з контрагентом, що формується в ході поставки, також має бути збережене.

Первинні документи повинні містити відомості про конкретні товарні позиції, передані покупцеві, їх кількість та дату передачі. Без належного оформлення документів Ви банально не зможете довести, що договір укладено, поставка була, покупець отримав товар, та ще й потрібної якості та у потрібний термін, а також що він взагалі має за цей товар платити.

Претензійна робота

В разі несплати за товар постачальнику часто необхідно пройти кілька етапів.

Спершу необхідно розпочати листування з контрагентом для роз’яснення та з’ясування ситуації.

Якщо реакція відсутня варто своєчасно  направити претензії про погашення суми заборгованості.

Письмова претензія іноді може стати способом мирного врегулювання конфлікту. Якщо сторони хочуть зберегти партнерські відносини, націлені на подальшу співпрацю, не хочуть витрачатися на юристів і судовий позов, то за допомогою претензії можна домовитися, знайти прийнятні для себе варіанти розв’язання непорозуміння.

Направляється претензія у будь-який спосіб, що дозволяє зафіксувати факт її отримання (як правило – організацією поштового зв’язку або кур’єрською службою). Направити на адресу електронної пошти можна лише в тому випадку, якщо можливість такого направлення та сама адреса електронної пошти закріплені в договорі (знову ж таки повертаємося до питання про необхідність вдумливого складання умов договору!). Після отримання другою стороною претензії постачальник ініціатор спору може тільки чекати – стороні, що порушила зобов’язання за договором, дається 30 календарних днів на відповідь.

Судовий порядок

Якщо покупець відмовився сплатити заборгованість,  не залишається нічого іншого, як звернутися до суду.

Стягнення заборгованості в судовому порядку можливе у двох процесуальних формах, а саме в наказному та позовному провадженнях, які мають свої особливості.

Щодо видачі судових наказів  є обмеження.

• якщо грошова заборгованість перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Така заборгованість може бути стягнена лише в порядку позовного провадження.
• якщо наявні два та більше боржники та/або заявники. Стягнення заборгованості кількома кредиторами або з декількох боржників може бути реалізовано виключно шляхом пред’явлення позову.
• якщо заявляється вимога про стягнення пені. Така вимога не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, адже пеня є не заборгованістю за договором, а штрафною санкцією.

Але можна стягнути три відсотки річних та інфляційні втрати, які передбачені ч. 2 ст.625 ЦК України.

Але попри відсутність можливості стягнення штрафних санкцій за договором важливим нюансом наказного провадження є швидкість вирішення питання, адже розгляд заяви про видачу судового наказу здійснюється протягом п’яти днів з дня її надходження.

В ході судового процесу за позовною заяввою постачальнику належить довести такі факти: укладання договору, поставку товару; приймання товару покупцем; відповідність кількості та якості товару вимогам договору; закінчення терміну оплати та відсутність сплати за поставлений товар.

Також постачальник може попросити суд стягнути штрафні санкції.

Неустойка — одночасно штрафна санкція та вид забезпечення виконання зобов’язання.

Види неустойки:

1. Штраф — це неустойка, яка обчислюється у процентах від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.
2. Пеня — це неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожний день прострочення виконання.

Неустойку можна стягнути, навіть якщо це прямо не передбачено умовами договору. Виключенням є випадки, коли сторонами недотримано письмової форми договору.

Особливості застосування штрафних санкцій:

• Пеню і штраф за договором можна стягувати одночасно;
• Стягнення пені обмежується подвійною обліковою ставкою НБУ, яка діяла в період, за який стягується пеня (але сторони можуть у договорі погодити і більший розмір пені;
• Строк нарахування штрафних санкцій становить 6 місяців, якщо інше не передбачене договором.

 

3% річних та інфляційне збільшення

Так, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення  а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором чи законом (ч. 2 ст. 625 ЦКУ).

Інфляційні та річні можуть стягуватись незалежно від того, передбачено відповідну умову в договорі чи ні.

Суди дотримуються позиції, що інфляційні та річні не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Строки позовної давності під час дії воєнного стану не працюють.

Якщо суд видасть рішення, яке буде на користь того, хто подав позов, то на боржника ще й покладуть судові витрати. До них належать адвокатські послуги.

 

По темі:

• Як оспорити господарський договір
• Відповідальність за невиконання господарських договорів
• Матеріальна відповідальність працівників
• Яким повинен бути інвойс на експорт послуг, робіт

 

Потрібна консультація адвоката? Не затягуйте з вирішення проблем – телефонуйте 096-203-18-51. Інформація про вартість консультації та інших послуг