Індивідуальну платну юридичну консультацію Ви можете отримати, записавшись по тел.096-203-18-51. Графік роботи: пн.-пт. 9.00-18.00. ДЕТАЛІ

 

Матеріальна відповідальність працівників – одна з найбільш конфліктних тем у трудових правовідносинах. Роботодавці нерідко намагаються компенсувати свої втрати за рахунок працівників, а працівники не завжди розуміють, де проходить межа законної відповідальності.

Розберемо, коли відповідальність є законною, у якому розмірі її можуть застосувати та коли вимоги роботодавця можна успішно оскаржити.

Загальні підстави матеріальної відповідальності

Працівник може бути притягнутий до матеріальної відповідальності лише за наявності всіх необхідних умов:

• шкода має бути прямою та реальною;
• вона заподіяна підприємству, установі чи організації;
• шкода виникла внаслідок порушення трудових обов’язків;
• дії або бездіяльність працівника є протиправними;
• наявна вина працівника.

Закон прямо захищає працівника від надмірних вимог. Не допускається покладення відповідальності:

• за нормальний виробничо-господарський ризик;
• за дії в стані крайньої необхідності;
• за неодержаний прибуток (за винятком посадових осіб).

Матеріальна відповідальність може наставати незалежно від дисциплінарної чи кримінальної, але завжди в межах і порядку, визначених законом.

Види матеріальної відповідальності працівників

Трудове законодавство виходить із того, що працівник не повинен відповідати за шкоду безмежно.  

Для працівника існують наступні види відповідальності:

• обмежена.
• повна,
• колективна (бригадна),
• підвищена.

Обмежена матеріальна відповідальність працівника

Це загальне правило, яке застосовується у більшості випадків, коли працівник завдав шкоди під час виконання трудових обов’язків і немає підстав для повної матеріальної відповідальності.

Суть цього виду відповідальності полягає в тому, що незалежно від розміру фактичної шкоди, з працівника може бути стягнуто не більше його середнього місячного заробітку. Саме цей вид відповідальності застосовується у випадках необережного заподіяння шкоди.

Також закон окремо виділяє ситуації, коли працівник через недбалість зіпсував або знищив матеріали, продукцію, інструменти, спецодяг чи інші предмети, видані для користування, а також про окремі випадки відповідальності керівників за неправильний облік, зайві виплати або бездіяльність. (ст.133 КзПП).

У цих випадках закон спеціально встановлює, що відповідальність є обмеженою і так само не може перевищувати середнього місячного заробітку.

Повна матеріальна відповідальність

Повна матеріальна відповідальність означає відшкодування всієї суми шкоди і допускається виключно у випадках, прямо передбачених законом.

Працівник несе повну матеріальну відповідальність, якщо:

• з ним укладено письмовий договір про повну матеріальну відповідальність;
• майно або цінності були отримані під звіт або за разовими документами;
• шкода завдана діями з ознаками кримінального правопорушення;
• шкоду заподіяно у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп’яніння;
• має місце умисне знищення, умисне псування або недостача матеріальних цінностей;
• повна відповідальність прямо передбачена законодавством;
• шкоду заподіяно не під час виконання трудових обов’язків;
• посадова особа винна в незаконному звільненні або переведенні працівника;
• керівник допустив затримку виплати заробітної плати понад один місяць;
• працівник знищив, пошкодив або не повернув обладнання при дистанційній чи надомній роботі.

Колективна (бригадна) матеріальна відповідальність

Якщо кілька працівників спільно працюють із матеріальними цінностями і неможливо визначити ступінь вини кожного, може бути встановлена колективна матеріальна відповідальність, яка оформлюється письмовим договором і не звільняє роботодавця від обов’язку довести наявність шкоди.

Підвищена матеріальна відповідальність

Окремим і найбільш суворим видом правового впливу є підвищена матеріальна відповідальність, яка застосовується лише у випадках, прямо визначених спеціальним законодавством України. На відміну від обмеженої чи навіть повної відповідальності, де сума стягнення еквівалентна вартості майна, підвищена відповідальність передбачає відшкодування збитків у кратному розмірі. Такий підхід має на меті не лише компенсацію втрат, а й покарання за посягання на активи, які мають особливу цінність для держави або суспільства.

Основними підставами для застосування цього виду відповідальності є розкрадання, недостача або умисне знищення дорогоцінних металів, коштовного каміння, валютних цінностей, а також музейних експонатів чи антикваріату.

Перелік осіб, які можуть бути притягнуті до такої відповідальності, не обмежується лише матеріально відповідальними працівниками. Будь-яка особа, яка через свої протиправні дії спричинила втрату таких цінностей, стає суб’єктом підвищеної відповідальності незалежно від посади чи змісту трудового договору.

Порядок притягнення до підвищеної відповідальності вимагає від роботодавця суворого дотримання процедури оцінки збитків. Розрахунок проводиться за спеціальними формулами, встановленими Кабінетом Міністрів України, де до ринкової вартості втраченого активу додаються штрафні коефіцієнти. Важливо розуміти, що стягнення таких сум зазвичай відбувається виключно в судовому порядку, оскільки розміри збитків майже завжди перевищують середньомісячний заробіток працівника. Окрім того, притягнення до підвищеної матеріальної відповідальності часто супроводжується ініціюванням кримінального провадження, що вимагає від сторони захисту комплексної стратегії одночасно у трудовому та кримінальному процесах.

Як визначається розмір шкоди

Розмір шкоди визначається за фактичними втратами на підставі бухгалтерських даних з урахуванням зносу майна, а у випадках розкрадання, умисного знищення або недостачі – за цінами на день відшкодування.

Строки притягнення до матеріальної відповідальності

Якщо шкода не перевищує середнього місячного заробітку, наказ про утримання із зарплати має бути виданий не пізніше двох тижнів з дня виявлення шкоди і виконаний не раніше ніж через сім днів після повідомлення працівника.

В інших випадках стягнення здійснюється лише через суд. Строк звернення до суду  один рік з дня виявлення шкоди.

Як суд визначає розмір відшкодування

Суд враховує ступінь вини працівника, обставини заподіяння шкоди, наявність умов для збереження майна та майновий стан працівника. За наявності вини роботодавця розмір відшкодування може бути зменшений або в стягненні може бути відмовлено.

Коли без адвоката не обійтися

Якщо з вас вимагають відшкодувати шкоду, утримують кошти із зарплати або змушують підписати договір про повну матеріальну відповідальність, своєчасна правова допомога дозволяє уникнути необґрунтованих фінансових втрат.

 

По темі:

• Як оскаржити догану
• Поновлення на роботі незакконо звільненого працівника
• Трудовий договір та договір підряду: різниця
• Праця дітей 

 

Потрібна консультація адвоката? Не затягуйте з вирішенням проблеми – телефонуйте 096-203-18-51. Інформація про вартість послуг