Нажаль у багатьох випадках, державні виконавці не завжди вживають всіх необхідних заходів щодо примусового виконання рішень та не дотримуються ефективності, своєчасності та повноти вчинення виконавчих дій, або порушують права та інтереси боржників та третіх осіб в ході виконавчого провадження.
Найпоширеніші скарги та позови – на відмову у відкритті провадження; пов’язані з арештом і вилученням майна та визначенням вартості й оцінки цього майна; реалізацією арештованого майна; щодо належності майна, на яке накладено арешт іншій особі, а не боржникові; відшкодування завданої шкоди рішеннями, діями чи бездіяльністю державного виконавця під час проведення виконавчого провадження.
Для визначення підвідомчості відповідної категорії справ потрібно керуватись тим, який суд видав виконавчий документ.
Оскаржити дії, бездіяльність в порядку адміністративного судочинства можна тільки у випадках, якщо виконавчий лист видав адміністративний суд, якщо виконання рішень стосується виконавчого напису нотаріуса або оскаржуються рішення, дії, бездіяльність виконавчої служби за рішеннями, що не були видані господарським судом або судом загальної юрисдикції. Юрисдикція адміністративних судів поширюється також на справи: з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору; витрат, пов’язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.
У всіх інших випадках оскарження буде проводитися на підставі ст. 82 Закону про виконавче провадження, тобто скарги на рішення, дії, бездіяльність органів ДВС подаються до суду, який видав виконавчий документ.
Скарги можуть подати:
- відповідно до правил Цивільного процесуального кодексу України має право стягувач і боржник;
- відповідно до правил Господарського процесуального колексу України — стягувач, боржник і прокурор;
- відповідно до правил Кодексу адміністративного судочинства України — стягувач, боржник, їх представники, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, оцінювач, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, поняті, працівники поліції, представники органів опіки і піклування, інших органів та установ.
Строки подання скарги
У разі якщо скарга подається до адміністративного суду (на підставі ст. 181 КАС України), то терміни оскарження рішень, дій чи бездіяльності наступні:
– 10-денний термін починаючи з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення його прав, свобод чи інтересів (загальні підстави);
– 3-денний термін починаючи з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення його прав, свобод чи інтересів (у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій).
У разі якщо скарга подається до господарського суду чи суду загальної юрисдикції:
– У 10-денний термін починаючи з дня, коли органом ДВС було винесено відповідне (неправомірне) рішення чи постанову.
Скарги на рішення, дії або бездіяльність виконавців мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбачених положеннями ЦПК і ГПК та містити відомості, перелічені п. 4 ст. 74 Закону «Про виконавче провадження».
Зокрема, скарга повинна містити: найменування суду та його юридичну адресу, найменування органу виконавчої служби, який прийняв неправомірне рішення, його юридична адреса, найменування скаржника. Реквізити виконавчого документа (назва виконавчого документа, орган, який видав його, дата видачі виконавчого документа та його номер, резолютивна частина виконавчого документа); зміст оскаржуваних дій (бездіяльності) та норму Закону «Про виконавче провадження», яка була порушена; виклад обставин, якими скаржник обгрунтовує свої вимоги; підпис скаржника або його представника із зазначенням дати подання скарги. У разі подання скарги представником скаржника в обов’язковому порядку додається засвідчена в установленому законодавством порядку копія довіреності на подачу скарги.
Що стосується оскарженні рішення, дій або бездіяльності виконавця шляхом подачі позову до адміністративного суду, в такому випадку особі необхідно додати докази сплатити судового збору.
Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.
Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов’язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.
Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.
Керівник вищого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Потрібна допомога адвоката? Не затягуйте з вирішенням проблеми – записуйтесь на консультацію за тел. 096-203-18-51. Інформація про вартість консультації та інших послуг
Читайте більше інформації про виконавче провадження тут
