Не дають бачити дитину після розлучення: що робити

publichna-oferta

 

 Після розлучення конфлікт між батьками далеко не завжди закінчується – часто він просто змінює форму. Найбільш емоційним та затяжним стає протистояння навколо дітей, коли побутові образи дорослих починають прямо впливати на право дитини на спілкування з батьком чи матір’ю.

У теорії закон декларує абсолютну рівність прав: незалежно від того, проживають батьки разом чи окремо, вони мають однакове право брати участь у вихованні, навчанні, лікуванні та розвитку дитини. Проте на практиці декларації Сімейного кодексу швидко руйнуються. Однією з найпоширеніших проблем стає штучне створення перешкод, коли той із батьків, з ким залишилася дитина, починає одноосібно контролювати її життя та обмежувати контакти з іншим.

Намагання вирішити це питання через затяжні побутові суперечки або взаємні звинувачення роками не дають результату. Сімейний конфлікт неминуче переходить у площину правового спору, де емоції мають поступитися чітко прорахованим процесуальним діям.

ПОРЯДОК ДІЙ ДЛЯ УСУНЕННЯ ПЕРЕШКОД У ВИХОВАННІ ДИТИНИ

 

Договір про здійснення батьківських прав і обов’язків

Сімейне законодавство дозволяє батькам самостійно вирішувати питання утримання, виховання, освіти, оздоровлення дітей. Досягнуті домовленості можуть бути викладені в письмовому договорі, який завіряється нотаріально.

Головне, щоб досягнуті домовленості не порушували права дитини, і не створювали перешкод для виконання батьківських обовязків.

Законом не передбачено конкретних вимог до укладення даного договору.

Як правило, у таких договорах визначають:

  • місце проживання дитини
  • порядок та форму утримання дитини
  • побачення з дитиною ( регулярність, тривалість, порядок)
  • підтримання взаємовідносин з родичами.
  • взаємне вирішення питань вибору учбового, медичного  спортивного закладу, музичної школи чи гуртка тощо.

Крім того, не буде зайвим вказати:

  • строк дії договору.
  • порядок зміни умов договору.
  • порядок розірвання договору.
  • порядок вирішення спорів.
  • відповідальність за порушення договору.

Відсутність чітких домовленостей між батьками часто призводить до конфліктів щодо побачень з дитиною, її навчання, лікування, відпочинку та інших важливих питань, які з часом можуть стати предметом звернення до органу опіки або суду.

 

Якщо домовитись самостійно не вдається, а один із батьків систематично перешкоджає спілкуванню з дитиною, питання зазвичай вже виходить за межі сімейної домовленості та потребує офіційного врегулювання.

Звернення до органу опіки і піклування

Мати/батько дитини може звернутися з письмовою заявою в орган опіки і піклування з метою визначення способу участі у вихованні дитини і спілкуванні з нею того з батьків, який проживає окремо від дитини. Своє рішення з цього питання орган опіки і піклування виносить на підставі вивчення умов життя батьків, їх відношення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Таке рішення органу опіки і піклування по закону є обов’язковим до виконання.

Проте на практиці цей інструмент часто виявляється безсилим: органи опіки не мають важелів примусового виконання. Якщо інша сторона займає деструктивну позицію і просто не відчиняє двері, таке рішення залишається лише декларацією на папері. У 90% випадків звернення до органу опіки – це не фінал, а обов’язковий тактичний крок для збору доказів перед виходом у судовий процес.

 

Звернення до суду

Якщо батько/мати, що проживає разом з дитиною, перешкоджає іншому, не проживаючому з ними матері/батьку, в спілкуванні з дитиною і в його вихованні, зокрема, якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки і піклування, інший з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. В такому випадку суд визначає способи його участі у вихованні дитини, місце і час їх спілкування. В окремих випадках, суд може визначити зустрічі з дитиною у присутності іншої особи.

 

Маніпуляції з графіками та психологічний тиск Найбільша помилка при самостійному вирішенні таких спорів – розмиті формулювання. Банальне  «дозволити батьку спілкуватися з дитиною у вихідні дні» дає опоненту безмежне поле для маніпуляцій: дитина «захворіла», поїхала до бабусі або «сама не хоче». Без деталізованого, погодинного графіка зустрічей, чітко визначених локацій та прописаного механізму канікул і свят, судове рішення чи домовленості не працюватимуть, а конфлікт спалахне з новою силою.

У спорах про виховання дітей час працює проти того з батьків, хто проживає окремо. Поки тривають затяжні переговори чи безрезультатні листування, дитина під впливом психологічного тиску іншої сторони поступово відвикає від батька чи матері. Що довшою є штучно створена пауза у спілкуванні, то складніше згодом у судовому порядку відновити повноцінний психологічний контакт.

 

Отже, у спорах щодо виховання та спілкування з дитиною значення має не лише саме право батька чи матері на участь у житті дитини, а й спосіб його реалізації. Від обраної позиції та своєчасності дій часто залежить можливість зберегти повноцінні відносини з дитиною після розлучення.

Вирішіть вашу проблему зараз, поки вона не стала некерованою

Запис на індивідуальну консультацію

Консультації адвоката Олесі Гродовської
(досвід юридичної практики – понад 20 років)
надаються на платній основі.

Для зручності клієнтів на сайті розміщено інформацію
про формати співпраці та вартість послуг.

🔗 Інформація про адвоката та вартість консультації та інших послуг

Контактний телефон для запису на консультацію:
📞  096-203-18-51

По темі:

 

 

Переглядів: 4248

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *


*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>