Як оспорити шлюбний договір

виправлення помилки, підписання договору, визнання договору недійсним

 

Останнім часом все більше громадян укладають шлюбні договори. Роблять це з метою захисту свого права власності на конкретне майно, бізнесу, прав дітей та ін.

Однак, пропорційно із збільшенням числа укладення шлюбних договорів зросла кількість судових справ про визнання таких договорів недійсними.

Варто пам’ятати, що в шлюбному договорі не можна прописати абсолютно все, що заманеться.

У шлюбному договорі можуть бути передбачені лише майнові відносини подружжя як по відношенню один до одного, так і по відношенню до дітей.

Шлюбний договір не може регулювати особисті відносини подружжя, а також особисті відносини між ними та дітьми.

Шлюбний договір не може зменшувати обсягу прав дитини, які встановлені Сімейним кодоксом, а також ставити одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище.

За шлюбним договором не може передаватися у власність одному з подружжя нерухоме майно та інше майно, право на яке підлягає державній реєстрації.

Підставою недійсності шлюбного договору є недотримання в момент вчинення стороною (сторонами) таких вимог:

1) зміст шлюбного договору не може суперечити законодавству України, а також моральним засадам суспільства;

2) волевиявлення кожного із подружжя при укладенні шлюбного договору має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

3) шлюбний договір має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

При подачі позову до суду варто ретельно підготуватись, надати докази недійсності шлюбного договору.

Часто підставою для звернення до суду стають умови шлюбного договору, які, як вважають позивачі, поставили одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище, Однак, часто суди зазначають, що сторона вільно погодилась на запропоновані умови, розуміла значення своїх дій та їхні правові наслідки, нотаріус ознайомив її з положеннями цивільного та сімейного законодавства України, а тому вона повинна виконувати укладений нею договір, а тому відмовляють у задоволенні позову.

Однак, якщо в договорі буде передбачено, що у разі розлучення один із подружжя отримує все спільне майно, а інший – нічого, то в такому разі суд з великою долею ймовірності визнає таке положення або навіть весь шлюбний договір недійсним.

Наприклад, не матиме юридичної сили умова шлюбного договору про те, що чоловік має право укладати будь-які угоди щодо спільної сумісної власності подружжя (враховуючи нерухоме майно) самостійно, без згоди дружини.

Також часто позивачі зазначають, що укладали договори: а) під тиском, б) не розуміючи значення договору чи окремих його умов, в) не бажаючи реального настання юридичних наслідків і т.д.

За відсутності доказів протилежного, суди, як правило, відмовляють у позові та посилаються на пункт оспорюваного договору про те, що сторони підтвердили усвідомлення значення своїх дій і можуть керувати ними, розуміють природу цього договору, свої права та обов’язки за договором; при укладенні договору відсутній будь-який обман чи інше приховування фактів, які б мали істотне значення та були свідомо приховані ними; договір укладено на вигідних для них умовах і не є результатом впливу тяжких для сторін обставин; договір вчинено з наміром створення відповідних правових наслідків (не є фіктивним), та не приховує інший правочин.

У судовій практиці простежуються випадки укладення шлюбних договорів, направлених на уникнення майнової відповідальності одного із подружжя.

Наприклад, із судової практики – до суду звернувся кредитор, який звернув судове рішення про стягнення з чоловіка боргу до виконання та усвідомив неможливість задоволення своїх вимог. Суд задовольнив позовні вимоги в повному обсязі, визнав шлюбний договір частково недійсним (в частині умов про передачу майна дружині). Під час розгляду справи було встановлено, що укладений шлюбний договір не був спрямований на реальне настання правових наслідків, зумовлених ним, внутрішня воля сторін не відповідала зовнішньому її прояву, такий правочин укладався умисно, з метою ухилення від виконання судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, варто ретельно вивчити шлюбний договір на відповідність його чинному законодавству та в разі наявності підстав, підтвердженими наявними доказами, ставити питання про визнання шлюбного договору чи окремих його частин недійсним.

Потрібна допомога адвоката? Не затягуйте з вирішенням питань – записуйтесь на консультацію за тел. 096-203-18-51. Інформація про вартість консультації та інших послуг

Читайте більше порад сімейного адвоката тут

Переглядів: 1632

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *


*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>