Комп’ютерна програма є об’єктом авторського права.
Досить часто при замовленні створення програмного забезпечення сторони (замовник та виконавець) не знають як правильно оформити свої відносини.
На практиці найчастіше зустрічаються наступні договори: договір про надання послуг зі створення програмного забезпечення, договір про створення програмного забезпечення (договір підряду), авторський договір замовлення.
Який же договір обрати?
Договір про надання послуг зі створення програмного забезпечення
Вважаю, що договір про надання послуг не підходить для регулювання відносин між сторонами щодо створення програмного забезпечення, оскільки предметом договору про надання послуг є здійснення певної діяльності, а не створення визначеного об’єкта та передача на нього прав.
Згідно ст. 901 Цивільного кодексу за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності.
Діяльність по створенню програмного забезпечення є вторинною по відношенню до результату такої діяльності – комп’ютерної програми та додатків до неї. При цьому, в разі укладення договору про надання послуг авторські права замовника та виконавця не захищаються належним чином. А тому використання такого виду договору буде нести певну небезпеку для сторін, особливо для замовника.
Авторський договір замовлення
Авторський договір на замовлення при створенні комп’ютерної програми прямо передбачений українським законодавством. Виконавцем робіт по створенню комп’ютерної програми відповідно до такого договору може бути лише фізична особа – автор.
Оскільки автор у таких договорах традиційно вважається більш слабкою стороною, тому законодавством йому надано ряд переваг.
Так, особисті немайнові права інтелектуальної власності на комп’ютерну програму (право авторства, право на цілісність твору тощо) створену за таким договором належать творцеві цього об’єкта. Окремі особисті немайнові права інтелектуальної власності на такий об’єкт можуть належати замовникові. Майнові права інтелектуальної власності на об’єкт (виключне право на використання твору та/або виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами), створений за замовленням, згідно закону, належать творцеві цього об’єкта та замовникові спільно, якщо інше не встановлено договором. Тому положення про повну передачу майнових прав на комп’ютерну програму необхідно прямо включати в авторський договір.
Договір про створення програмного забезпечення (договір підряду)
У випадку, створення комп’ютерної програми юридичними особами чи підприємцями часто використовують змішані договори, які містять в собі елементи договору підряду. В таких договорах особливу увагу потрібно приділяти питанню переходу прав на програмне забезпечення, зокрема, на перехідні та кінцеві результати роботи. Також необхідно приділити належну увагу змісту та формі такого договору, оскільки є непоодинокі випадки визнання договорів підряду трудовими, що має в подальшому певні наслідки для замовника, зокрема, донарахування податку з доходів фізичних осіб, а також єдиного соціального внеску, а це становить близько половини від суми платежу ФОП.
Отже, обираючи оптимальну форму реалізації угоди, необхідно звернути увагу на те, хто є виконавцем замовлення, що є предметом замовлення, як мінімілізувати оподаткування при здійсненні угоди.
По темі:
- Як захистити доменне ім’я? /
- Договори по розповсюдженню програмного забезпечення
- Інтернет-магазин: обираємо організаційно-правову форму
- Ліцензійний договір на торговельну марку в ІТ-індустрії
Потрібна допомога адвоката? Не затягуйте з вирішенням питань – записуйтесь на консультацію за тел. 096-203-18-51. Інформація про вартість консультації та інших послуг
