Відмова від спадщини

Спадкоємець за   законом   не може відмовитись від своєї чаimagesстки на користь спадкоємця за заповітом, так само, як і спадкоємець за заповітом  не може відмовитись від своєї частки на користь спадкоємця за законом.

  • Спрямована відмова для спадкоємця за заповітом можлива тільки на користь інших спадкоємців за заповітом, а в разі наявності підпризначеного спадкоємця – тільки на його користь.
  • Спрямована відмова для спадкоємця за законом можлива на користь будь-кого із спадкоємців за законом, незалежно від черги.
  • В разі  не спрямованої відмови єдиного спадкоємця за заповітом його частка переходить до спадкоємців за законом, що закликаються до спадщини, і розподіляється між ними порівну.
  • В разі  не спрямованої відмови одного із декількох спадкоємців за заповітом, його частка «приростає» до часток інших спадкоємців за заповітом і ділиться між ними порівну.
  • В разі  не спрямованої відмови одного із декількох спадкоємців за законом, його частка приростає до часток інших спадкоємців за законом і розподіляється між ними порівну.
  • В разі  не спрямованої відмови єдиного спадкоємця за законом із черги, що закликається до спадщини, прирощення спадкових часток не відбуваєтьсяі до спадкування закликається наступна черга спадкоємців.
  • Не допускається спрямована відмова від обов’язкової частки у спадщині.
  • Не спрямована відмова спадкоємця за заповітом від спадщини і не прийняття ним спадщини має одні й ті ж самі юридичні наслідки. Це означає, що в разі  не прийняття таким спадкоємцем спадщини його частка переходить до інших спадкоємців за заповітом і ділиться між ними порівну.
    Це пояснюється тим, що заповідач призначаючи в заповіті певних осіб своїми спадкоємцями чітко дає зрозуміти, що саме цим особам він бажає передати після смерті своє майно або його частину. Усіх інших осіб, яких спадкодавець з тих чи інших мотивів не згадує у заповіті, він побічно усуває від спадкування майна, зазначеного в заповіті. Таким чином, оскільки воля заповідача має перевагу над правилами закону, частка одного із спадкоємців за заповітом, яку він не прийняв, не може переходити до спадкоємців за законом, а має переходити до інших спадкоємців за заповітом, які спадщину прийняли.
  • У разі смерті одного із декількох спадкоємців за заповітом до відкриття спадщини (за умови якщо заповіт на день відкриття спадщини не було змінено) його частка буде спадкуватися в залежності від змісту заповіту, а саме:
  • А)  якщо заповіт був складений на все майно або на частину майна  в рівних частках кожному із спадкоємців або без зазначення часток, то частка відпалого спадкоємця переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними порівну, але не може переходити до спадкоємців за законом. Саме при такому розумінні  норм закону не відбудеться порушення волі спадкодавця, ні щодо суб’єктного складу спадкоємців, ні щодо розміру їхніх часток, адже призначивши в заповіті своїми спадкоємцями конкретних осіб, спадкодавець побічно позбавляє всіх інших, не згаданих у ньому спадкоємців, права на спадкування,  тобто не бажає бачити їх серед своїх спадкоємців на заповідане майно . В такому разі передавати спадкоємцям за законом частку відпалого спадкоємця за заповітом було б порушенням не тільки волі самого спадкодавця, що неприпустимо, але й прямим порушенням закону, адже ст. 1223 ЦКУ містить виключний перелік підстав одержання права на спадкування за законом. Така підстава, як смерть спадкоємця до відкриття спадщини, в зазначеному переліку не згадується. Крім того, згідно ч.2 ст.1235 ЦК, заповідач може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом. При цьому таке позбавлення може відбуватись, як прямо (шляхом зазначення про це в заповіті), так і побічно (шляхом замовчування або незгадування спадкодавцем в заповіті імені такого або таких спадкоємців зазаконом) . В такому разі, відповідно до тої ж таки ст.1235 ЦК, ця особа (тобто спадкоємець за законом)  не може одержати право на спадкування  .
  • Б)  Якщо ж заповіт був складений із зазначенням конкретного майна, яке мало відійти кожному із вказаних у ньому спадкоємців,  то в даному випадку частина спадщини відпалого спадкоємця (у вигляді конкретного майна) повинна відійти доспадкоємців за законом і розподілятись між ними порівну.
    Заповіт в частині відпалого спадкоємця не може бути виконаний, оскільки немає в живих призначеного спадкоємця. В даному випадку конкретне майно, заповідане відпалому спадкоємцю, буде одержане у спадщину спадкоємцями за законом за аналогією порядку, зазначеного в ст.1245 ЦК, оскільки в цій статті йдеться саме про частину спадщини (в натурі), а не про частку у спадковому майні
    Наприклад, заповідач заповів свій автомобіль братові, а квартиру – сестрі. Брат помер до відкриття спадщини.  В даному випадку квартиру одержує сестра, за умови відсутності обов’язкових спадкоємців, а  автомобіль переходить успадщину до спадкоємців за законом.
  • Спадщина не  відкривається після осіб, визнаних в судовому порядку безвісно відсутніми. Ст. 1220 ЦК.

Читайте далі – частна восьма – спадкування певних видів майна

 

Не затягуйте з вирішенням проблем – телефонуйте 096-203-18-51. Інформація про вартість консультації та інших послуг

Переглядів: 5643

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *


*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>