Позбавлення батьківських прав — це санкція, застосовувана в тих випадках, коли здоров’я, фізичний, психічний, духовний і моральний розвиток дитини піддається небезпеці
- внаслідок застосування батьками неправомірних способів здійснення батьківських прав,
- неналежного їхнього поводження або злісного ухилення від виконання батьківських обов’язків
та застосовується лише за рішенням суду.
Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов’язків, а тому питання про його застосування вирішується лише після повного, всебічного, об’єктивного з’ясування обставин справи, зокрема, ставлення батьків до дітей.
Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо:
1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
2) ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини;
3) жорстоко поводяться з дитиною;
4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;
5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
На практиці найчастіше зустрічається така підстава для позбавлення батьківських прав, як ухилення від виконання своїх батьківських обов’язків по вихованню дитини.
Ухилення батьків від виконання своїх обов’язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема:
- не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання;
- не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення;
- не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей;
- не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі;
- не виявляють інтересу до її внутрішнього світу;
- не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов’язками.
Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім’ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров’я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Справи про позбавлення батьківських прав розглядаються при обов’язковій участі органів опіки й піклування.
Орган опіки та піклування при підготовці справ до розгляду зобов’язаний вивчити умови життя і виховання дитини, поведінку батьків, їхні взаємовідносини з дітьми та ставлення до своїх батьківських обов’язків. За матеріалами перевірки органи опіки і піклування складаються письмовий висновок, який додається до матеріалів судового розгляду
Рішення суду про позбавлення батьківських прав стосується лише тих дітей, щодо яких поведінка батьків була неправомірною.
Відносно інших дітей, у тому числі тих, які народженні пізніше, батьківські права зберігаються.
Позов про позбавлення батьківських прав пред’являється за місцем проживання відповідача, а якщо воно невідоме, то за місцем знаходження його майна або за останнім відомим місцем проживання. Дуже часто визначити місце проживання такого батька досить непросто. У цьому випадку вихід з положення полягає в одночасному пред’явленні позову про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів. Тоді відповідно до ЦПК України позов може бути пред’явлений за місцем проживання позивача.
Формулюючи в позовній заяві підставу для позбавлення батьківських прав його необхідно чітко і максимально докладно обґрунтовувати.
Після позбавлення батьківських прав батьки втрачають всі права, засновані на факті родинності з дитиною. Передусім, це право виховувати дитину, представляти її інтереси, визначати місце проживання, вимагати повернення дитини від будь-якої особи, яка утримує її не на підставі закону чи судового рішення, давати чи не давати згоду на усиновлення (удочеріння) дитини, право на отримання в майбутньому від дітей аліментів у випадку своєї непрацездатності.
Батьки не мають права стати спадкоємцями за законом дітей, у відношенні яких вони були позбавлені батьківських прав і не були поновленні у цих правах на момент відкриття спадщини.
Позбавлення батьківських прав як наслідок винної поведінки батьків не може означати їх повного звільнення від батьківських обов’язків по утриманню дітей.
Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або з власної ініціативи вирішити питання про стягнення аліментів на дитину. Аліменти на дітей стягуються на користь другого з батьків (опікуна, піклувальника, особи, в сім’ї якої проживає дитина), а також організації, де дитина перебуває на вихованні.
До теми:
- Як усиновити дитину
- Позовна заява про розірвання шлюбу
- Позовна заява про стягнення аліментів
- Аліменти після 18 років
- Процедура розлучення в Україні
Потрібна допомога адвоката? Не затягуйте з вирішенням проблем – записуйтесь на консультацію за тел. – 096-203-18-51. Інформацію про те, скільки коштує позбавлення батьківських прав можна дізнатись натиснувши тут
