Ви будували бізнес, вкладали кошти у нерухомість і сподівалися на надійний тил, але сьогодні стоїть питання: чи вдасться зберегти те, що належить вам по праву? Поділ майна – це не просто формальність, це ризик втратити те, що ви створювали роками.
За роки спільного життя чоловік і дружина купляють безліч найрізноманітніших речей: квартирири та гаражі, автомобілі та велосипеди, комп’ютери та телефони, холодильники та мікрохвильовки.
Крім предметів спільного користування подружжя купує й особисті речі, наприклад, чоловік купує собі дороге спортивне спорядження, а дружині дарує ювелірну прикрасу.
Подружжя вкладає власні кошти у спільну справу. Наприклад, дружина продає квартиру, що дісталася у спадок від батьків, і віддає гроші чоловікові – на відкриття сімейного бізнесу.
Як правило, жоден з них не замислюється над тим, як буде ділитися все це майно, коли міцний шлюб дасть тріщину. Порівну?
Особисте чи сумісне?
Не все майно, нажите під час шлюбу, підлягає поділу між подружжям. Закон розрізняє поняття особистого та спільного майна:
особисте – не підлягає розділу і залишається у власника цього майна.
спільне – підлягає поділу на законних або договірних підставах.
Яке майно не ділиться при розлученні подружжя?
Не ділиться:
- майно, кошти, що належали чоловікові чи дружині до укладення шлюбу;
- майно, придбане чоловіком чи дружиною коштом, що були отримані до укладення шлюбу (наприклад, виручені від продажу особистого майна);
- майно, отримане чоловіком чи дружиною у дарунок чи прийняте у спадок під час шлюбу;
- житлова нерухомість, оформлена чоловіком чи дружиною у власність у порядку приватизації;
- речі індивідуального користування.
У деяких випадках суд може визнати особисте майно чоловіка чи дружини спільною власністю подружжя. Якщо завдяки праці другого чоловіка, вкладенню загальних коштів або використанню спільного майна було здійснено покращення особистого майна, воно може бути визнано спільною власністю (наприклад, капітальний ремонт автомобіля дружини за загальні кошти).
Що є спільним сумісним майном?
До спільної сумісної власності подружжя закон відносить:
-
Усі види доходів: заробітна плата, стипендії, пенсії та прибуток від підприємницької діяльності, отримані під час шлюбу.
-
Нерухомість та цінні активи: квартири, будинки, земельні ділянки, транспортні засоби, акції та частки у капіталі компаній, придбані в шлюбі за спільні кошти.
-
Кошти: накопичення на банківських рахунках та депозитах коштів, зароблених під час шлюбу.
-
Професійне обладнання: техніка чи інструменти, придбані для роботи одного з подружжя.
-
Спільні борги: кредитні та майнові зобов’язання, взяті в інтересах сім’ї.
Отже, не важливо, хто з подружжя мав більший чи менший дохід, хто вносив кошти на банківські рахунки або набував те чи інше майно, на ім’я когось із подружжя було зареєстровано право власності (що найбільш актуально по відношенню до майна, що підлягає реєстрації – нерухомості, транспорт, цінні папери та ін.) – майнові права подружжя рівні. Виходячи з цього, спільно нажите подружнє майно підлягає поділу на рівні частини.
Пам’ятайте: інша сторона вже може готувати ґрунт для приховування майна. Поки ви думаєте, спільні кошти можуть зніматися з рахунків, майно – переписуватися на родичів, а борги – створюватися штучно. Без чіткої стратегії ви ризикуєте отримати рівні частки лише на папері, залишившись із боргами замість реального майна.
Поділ майна подружжя.
Розділ майна подружжя може бути здійснений як у позасудовому, так і в судовому порядку.
Щоб уникнути неприємних сюрпризів і довгих судових процесів, подружжя може заздалегідь укласти шлюбний договір або угоду про поділ майна. Це дозволяє чітко визначити, що залишається особистим майном, а що ділиться, і яким чином. Такі договори юридично закріплюють домовленості та запобігають маніпуляціям з активами.
Розділ спільної подружньої власності через суд
Якщо ж у подружжя немає шлюбного договору, ні угоди про поділ майна, а є спір, вирішувати дані питання між ними буде суд. При цьому встановлюються ідеальні (арифметичні) частки кожного з подружжя та/або визначається перелік конкретного майна, що підлягає передачі кожному з них.
Розділ спільної подружньої власності полягає у наступному:
- звернення до суду з позовною заявою та документами, що підтверджують право власності (особистої чи спільної) на придбане під час шлюбу майно.
- встановлення судом права особистої та спільної власності кожного з подружжя;
- визначення часток у спільній власності;
- поділ спільної власності пропорційно часткам;
- визначення компенсації у разі нерівномірності поділу майна.
Знати свої права – не означає виграти справу. Суд керується документами та стратегією, а не справедливістю у вашому розумінні. Кожен документ, поданий без належної перевірки, може бути використаний проти вас. У складних справах, де на кону бізнес та нерухомість, кожен крок має бути частиною професійного плану захисту.
Щоб поділити майно у суді, потрібно подати позовну заяву, разом з якою чітко зафіксовати перелік майна, докази їхнього походження (особисте чи спільне) та обґрунтування вашої частки.
Мирова угода
До моменту винесення судом остаточного рішення, подружжя може укласти мирову угоду. Вони мають право поділити майно на свій розсуд, не обов’язково порівну, як зробив би це суд.
Мирова угода оформляється у формі письмового документа, який має чинність судового рішення, тому підлягає обов’язковому виконанню.
Але якщо в процесі виконання умов угоди з’ясується, що вона укладена під впливом загроз або тиску, суд може визнати її недійсною та винести рішення про розподіл майна на свій розсуд.
Як захистити свої інтереси вже зараз? По-перше – ініціювати накладення арешту на майно, щоб унеможливити його продаж без вашої згоди. По-друге – провести аудит джерел походження коштів: часто те, що здається спільним, юридично можна визнати вашою особистою власністю. По-третє – підготувати доказову базу реальної вартості майна, а не тієї, яку захоче показати опонент.
Визначення часток подружжя у спільній власності
Відповідно до Сімейного кодексу, діє принцип рівності часток чоловіка та дружини у спільній власності. Тому в переважній більшості випадків суд ділить майно порівну.
Але із загального правила існують і винятки. Наприклад, за наявності поважних причин суд може збільшити або зменшити частку одного з подружжя.
Якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Якщо один із подружжя своєю працею і (або) коштами брав участь в утриманні майна, належного другому з подружжя, в управлінні цим майном чи догляді за ним, то дохід (приплід, дивіденди), одержаний від цього майна, у разі спору за рішенням суду може бути визнаний об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.
При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім’ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім’ї.
За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.
Як діляться неподільні речі
Іноді у складі спільної власності є речі, які кожен із подружжя хотів би мати у своєму розпорядженні. Якщо поділити їх неможливо, суд діє таким чином:
Якщо домовитись не виходить, майбутнього одноосібного власника речі визначає суд.
У цьому беруться до уваги такі чинники:
- рід занять, місце роботи, потреба у речі, частота використання тощо;
- оцінюється вартість неподільної речі;
- той чоловік, який став власником речі, повинен виплатити другому з подружжя грошову компенсацію – половину вартості речі.
Крім того, суд може перевести річ із спільної сумісної власності до спільної часткової – визначити частку кожного з подружжя. І призначити порядок користування річчю обома з подружжя.
Кожна справа є індивідуальною, і в кожному окремому випадку суд визначає, який спосіб поділу майна бути більш доцільним.
З якими проблемами на практиці стикаються люди
Закон виглядає простим: усе спільне – ділиться.
Але проблеми виникають не в законі, а в діях другого з подружжя ще до суду.
Найчастіше люди звертаються вже тоді, коли процес втрати майна фактично запущений.
Ви у зоні ризику, якщо:
- майно переоформили на родичів або знайомих або вже одразу куплене на третіх осіб, а автомобіль продали без обговорення;
- бізнес переписаний на іншу особу;
- один із подружжя вклав власні кошти (спадщину, подаровані гроші, продаж особистої квартири), але довести це вже нічим;
- з’явилися договори “заднім числом”, написані розписки між родичами, з’явилися кредити, про які ви не знали;
- зроблена занижена оцінка квартири перед поділом;
- зняті кошти з рахунків або депозитів, гроші переведені на інших осіб;
- вас почали називати тим, хто “не працював і не вкладався”;
- стверджують, що майно куплене за особисті кошти.
Розділ майна може бути здійснений:
Під час шлюбу. Подружжя може поділити майно у шлюбі. Якщо подружжя поділило майно і фактично припинило сімейне життя (не проживає разом, не веде спільне домашнє господарство), їм слід подбати про документальний доказ особистої власності на все майно, що набуває в подальшому, – в іншому випадку воно буде вважатися спільним, а значить у разі розлучення підлягатиме розділу ;
Одночасно із шлюборозлучним процесом. У цьому випадку до суду подається одночасно дві позовні заяви (або одна позовна заява з кількома позовними вимогами) – про розірвання шлюбу та про поділ майна, які розглядаються одночасно чи паралельно.
Після розлучення. Буває, що подружжя вже розірвало шлюб, але не поспішає ділити все те, що їм належить. У такому разі це майно залишається спільним. Поділити його можна у будь-який час, проте слід пам’ятати про строки позовної давності.
Але пам’ятайте: універсальних схем у майнових спорах не існує. Те, що спрацювало в одного, може стати фатальною помилкою для іншого. Суд оцінює не ваші емоції, а документи та доказову базу, зібрану заздалегідь. Будь-яка неточність у позовній заяві або пропущений строк подання доказу може назавжди позбавити вас частки в бізнесі чи нерухомості.
Судове рішення – це фінальна крапка. У вас буде лише 30 днів на апеляцію, якщо результат вас не задовольнить. Саме тому критично важливо закласти правильну доказову базу ще в першій інстанції
Не дійте навпомацки у справі, де на кону ваше майно. Маючи 20-річний досвід та практику в сфері поділу майна подружжя, я часто бачу різноманітні схеми маніпуляцій з майном ще на старті. Запишіться на розбір вашої ситуації, щоб ми сформували ваш персональний план захисту та забезпечили юридичне закріплення кожного об’єкта за вами.
Що ми обговорюємо на консультації
-
Аналіз ситуації – визначаємо, яке майно і борги реально спільні, а яке майно ваше особисте, що вже намагаються приховати або переоформити, та які є ризики саме у вашій справі.
-
Стратегія захисту – вирішуємо, чи потрібен арешт майна, які докази терміново збирати і що вигідніше: переговори, угода чи суд.
-
План дій і прогноз – покроково що робити далі, строки, можливі результати та як отримати реальну частку, а не рішення «на папері
Потрібна консультація сімейного адвоката? Не затягуйте з вирішенням проблем – записуйтесь на консультацію.
|
Запис на індивідуальну консультацію Консультації адвоката Олесі Гродовської Для зручності клієнтів на сайті розміщено інформацію 🔗 Інформація про адвоката та вартість консультації та інших послуг Контактний телефон для запису на консультацію: |
По темі:





