Держслужбовці виділяються на фоні їнших працівників, так як їх професійна діяльність пов’язана з великою кількістю обмежень та обов’язків. Це стосується і звільнення. Дана процедура проводиться не тільки на підставі трудового законодавства, а й законів про публічну службу. Однак, як і будь-які інші працівники державні службовці мають право оскаржити рішення про припинення державної служби в судовому порядку.
Якщо за результатами розгляду справи звільнення буде визнане протиправним або проведеним з порушенням встановленої процедури, то громадянин поновлюється на посаді. Крім того, на роботодавця може бути покладено обов’язок компенсувати невиплачену заробітну плату за весь період вимушеного прогулу.
Щоб зрозуміти, чи є в конкретному випадку підстави для поновлення на роботі, необхідно розуміти специфіку проведення процедури звільнення держслужбовців.
Підстави для припинення публічної служби
Причинами виникнення спорів даної категорії переважно є недотримання відповідачем порядку припинення перебування позивача на державній службі, порядку проведення службових розслідувань, порушення норм трудового законодавства при скороченні штату чи реорганізації державного органу.
Потрібно розуміти, що при розв’язаннні спорів, що виникають з відносин державної служби, пріорітетними є норми спеціальних законів, а норми трудового законодавства підлягають застосуванню лише у випадках, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірні відносини та коли про можливість такого застосування прямо зазначено у спеціальному законі.
Тому, якщо у спеціальному законі (наприклад, Закон України, «Про Кабінет Міністрів України») не передбачено або прямо заборонено застосування норм трудового законодавства, то особа може бути звільнена виключно з підстав передбачених цими законами. В той же час, ряд спеціальних законів (Закони України «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування» та ін.) передбачають можливість поширення на службові відносини трудового законодавства.
Звільнення державного службовця внаслідок зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, скорочення чисельності або штату працівників.
Суб’єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів.
Одночасно з попередженням про звільнення суб’єкт призначення або керівник державної служби пропонує державному службовцю іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей. При цьому враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством про працю.
Державний службовець звільняється, коли відсутня можливість запропонувати відповідні посади, а також у разі його відмови від переведення на запропоновану посаду.
Вирішуючи спори про припинення державної служби з даних підстав суди повинні з`ясувати: чи мала місце ліквідація державного органу або його реорганізація, якщо так, то чи мало це наслідком скорочення чисельності та/або штату державних службовців.
Звільнення буде законним, якщо уповноважений орган: справді здійснив скорочення чисельності або штату; надав працівнику гарантії, передбачені чинним законодавством.
Особливості звільнення з роботи осіб, які вчинили корупційні правопорушення
У Законі України «Про запобігання корупції» норма щодо обов’язкового звільнення державного службовця за вчинення корупційного правопорушення відсутня. Особа, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов’язане з корупцією, однак судом не накладено на неї стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов’язаними з виконанням функцій держави підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
Обмеження щодо заборони особі, звільненій з посади у зв’язку з притягненням до відповідальності за корупційне правопорушення, займатися діяльністю, пов’язаною з виконанням функцій держави, встановлюється виключно за вмотивованим рішенням суду.
З метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення або невиконанню вимог цього Закону в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації, в якому працює особа, яка вчинила таке правопорушення, проводиться службове розслідування в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею злочину у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом.
Особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, якщо інше не передбачено Конституцією і законами України, може бути відсторонена від виконання службових повноважень за рішенням керівника органу (установи, підприємства, організації), в якому вона працює, до закінчення розгляду справи судом.
У разі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, у зв’язку з відсутністю події або складу адміністративного правопорушення відстороненій від виконання службових повноважень особі відшкодовується середній заробіток за час вимушеного прогулу, пов’язаного з таким відстороненням.
Дисциплінарна відповідальність
Звільнення публічного службовця у випадку виявленої невідповідності займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації, яка перешкоджає продовженню служби, необхідно відрізняти від звільнення зі служби у порядку дисциплінарного стягнення, яке накладається за порушення службової дисципліни.
Єдиного порядку дисциплінарного провадження щодо осіб публічної служби не існує. Для окремої категорії службовців законодавство передбачає окремий порядок дисциплінарного провадження.
Аналізуючи законодавство стосовно порядку притягнення посадовців до відповідальності за дисциплінарні проступки, можна дійти висновку, що дисциплінарне провадження, як правило, передбачає порушення дисциплінарної справи, розслідування обставин проступку, розгляд справи компетентним органом (посадовою особою), прийняття рішення за наслідками розгляду. Тому судам належить з’ясувати, чи дотримано такого порядку при ухваленні оскаржуваного стягнення.
Процедура поновлення на роботі держслужбовців
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Для визнання звільнення незаконним зацікавлена особа повинна оформити позовну заяву і направити її до суду. При оформленні даного документу варто послідовно викласти свою точку зору, вказати порушення, які були допущені роботодавцем при розірванні трудових відносин. В тексті заяви варто посилатись на норми діючого законодавства. Позовні вимоги повинні бути оформлені чітко та зрозуміло. Якщо наявні фінансові претензії то необхідно додати розрахунок вказаної суми. При написанні позовної заяви потрібно уникати виразів, які можуть мати неоднозначне трактування.
Перед подачою позову необхідно зібрати і додати достатню доказову базу, яка підтверджує викладені у заяві обставини і обгрунтованість вимог.
Якщо суд задовільнить вимоги громадянина, звільнення буде вважатись протиправним і державний службовець поновляється на роботі. Поновлення на роботі здійснюється негайно, незалежно від того, буде рішення суду оскаржене чи ні.
Потрібна допомога адвоката? Не затягуйте з вирішенням проблем – записуйтесь на консультацію за тел. 096-203-18-51. Інформація про вартість послуг
Читайте більше про вирішення спорів з державними органами тут
