В ході здійснення підприємницької діяльності досить часто використовується комерційний кредит. Саме цим терміном в цивільному праві позначають умови договору, при яких відвантаження товарів (робіт, послуг) та оплата не збігаються в часі. Сюди потрапляють аванс, передоплата, а також відстрочення та розстрочення платежів. Тобто, це стосується випадків, коли, наприклад, товар надійшов, сьогодні, а оплата за нього буде, завтра.
Комерційний кредит не варто ототожнювати з фінансовим кредитом, оскільки це зовсім різні поняття. Фінансовий кредит вправі надавати тільки кредитні установи (на підставі ліцензії НБУ). А комерційний кредит не вимагає від сторін окремого юридичного оформлення, його умови включаються в цивільно-правові договори на виконання робіт, надання послуг або продаж товарів.
Продаж товарів у кредит з відстроченням або розстроченням платежу, як різновид комерційного кредиту, регламентовано статтею 694 ЦКУ, про особливості якого мова піде далі.
У Цивільного кодексі немає визначення поняття «товарний кредит». Однак, Податковий кодекс розкриває його зміст, та вказує, що товарний кредит – це товари (роботи, послуги), які передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичних або фізичних осіб на умовах договору, що передбачає відстрочення остаточних розрахунків на певний строк і під процент ( пп. 14.1.245). При цьому право власності переходить до покупця (замовника) у момент підписання договору або у момент отримання таких товарів (робіт, послуг). Тобто незалежно від часу погашення заборгованості.
Договір, який передбачає комерційне кредитування, укладається у письмовій формі. Якщо ж такий договір укладено з недодержанням письмової форми, то він є нікчемним (ст. 1055 Цивільного кодексу).
При його складанні слід керуватися нормами, які регламентують зміст договору купівлі-продажу (гл. 54 ЦК) і постачання (гл. 30 Господарського кодексу). В першу чергу не можна забувати про предмет, ціну і строк договору (ст. 180 ГК). Це істотні умови, і якщо їх не буде в договорі, його не можна вважати укладеним.
Серед правових особливостей продажу товару в кредит можна виділити наступне.
- ціна на продаваний в кредит товар фіксується на дату продажу відповідно до ч. 2 ст. 694 ЦКУ. Таким чином, якщо ціна збільшиться до того, як відбудеться остаточний розрахунок, продавець не має права вимагати від покупця доплати. Винятком може бути випадок, коли таке право прямо передбачено договором.
- з моменту передання товару, проданого в кредит, і до його оплати продавцю належить право застави на цей товар згідно з ч. 6 ст. 694 ЦКУ. Це означає, що покупець має право продавати або іншим способом розпоряджатися товаром тільки за згодою продавця. Однак, це обмеження може бути скасоване, якщо про це зазначено в договорі.
- у разі прострочення оплати, продавець:
– має право відмовитися від договору і вимагати повернення неоплаченого товару, причому незалежно від терміну прострочення, що відповідає положенням ч. 4 ст. 694 ЦКУ. Однак зауважте, дана норма стосується тільки відстрочки, так як на розстрочку вона не поширюється (ч. 3 ст. 695 ЦКУ);
– нараховує проценти від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.
Можна передбачити договором також нарахування пені за прострочення виконання грошового зобов’язання покупцем. Це необхідно зробити окремим пунктом договору. Платіж у вигляді пені якраз уважатиметься штрафною санкцією (неустойка у вигляді пені згідно зі ст. 549 ЦК). При цьому не забувайте, що сума пені за прострочення виконання грошових зобов’язань обмежується розміром подвійної облікової ставки НБУ (ст. 343 ГК; Закон від 22.11.96 р. № 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань
- у договорі може бути передбачене зобов’язання покупця сплачувати проценти на вартість, яка відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передачі товару, що прямо передбачено абз. 2 ч. 5 ст. 694 ЦКУ.
Проценти за товарним кредитом не включаються до ціни товару. Тому в договорі повинно бути чітко зазначено, скільки коштує сам товар (предмет договору) і окремо – розмір процентів, що нараховуються за надане відстрочення або розстрочення платежу.
Варто зазначити, що пеню необхідно відрізняти від процентів за користування чужими коштами, що є платою саме за користування ними, а не санкцією за невиконання чи неналежне виконання зобов’язання. Передбачені договором проценти не є неустойкою (штрафом, пенею), а є саме процентами за користування товарним кредитом відповідно до частини п’ятої статті 694 ЦК України та стягуються незалежно від наявності вини боржника. Зазначені проценти за своєю правовою природою є боргом, тому зменшення їх розміру неможливе.
Потрібна правова допомога адвоката? Не зволікайте з вирішенням питань – записуйтесь за тел. 096-203-18-51. Інформація про вартість консультації та інших послуг
Читайте більше корисної правової інформації для ведення бізнесу тут
