Походження слова “закон” у Китаї

Саме коли починаєш розбиратись в походженні того чи іншого ієрогліфа, починаєш розуміти глибину китайського мислення та культури, права.

Термін “закон” в Китаї дослівно означає рівне правосуддя та складається із слів: вода (рівна поверхня, справедливість), єдиноріг (міфічна тварина, яка символізує довговічність та благополуччя, яке могло відділяти добро від зла, згідно легенди єдиноріг міг вдарити тільки погану людину), та  йти.

Територіальна структура Китаю

Територіальна структура КНР включає в себе декілька рівнів:

1. Провінційні адміністративні райони: 23 провінції, 5 автономних районів, 4 міста центрального підпорядкування та 2 спеціальних райони.

Містами центрального підпорядкування є – Пекін, Чунцін, Шанхай, Тяньцзінь.

Спеціальні адміністративні райони – Гонконг і Макао.

22 провінції, 5 автономних районів і 4 міста центрального підпорядкування часто називають “континентальним Китаєм”, куди зазвичай не входять Гонконг, Макао і Тайвань.

2. Округи (префектури).

3. Райони.

4. Селища (міського типу)

5. Села.

Структура державних органів Китаю

Принцип поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову, які є рівноправними та взаємодоповнюючими , для КНР не характерний. Органи влади в Китаї побудовані на основі вертикальної підпорядкованості, де вершиною є Комуністична партія Китаю. У відповідності до  Конституції КНР1982 р.   законодавчу, виконавчу та судову представляють відповідно –  всекитайські збори народних представників (ВЗНП) та його Постійний комітет (ПК ВЗНП), Державна рада та загальні та спеціальні суди країни.

ВЗНП – вищий орган державної влади КНР. У його склад входять депутати, обрані від провінцій, автономних районів, міст центрального підпорядкування, збройних сил.

До компетенції даного органу входять внесення змін до Конституції КНР та контроль за її виконанням, прийняття основних законів в області цивільного та кримінального права та структури держорганів (напр. Закон “Загальні положення цивільного права” , Закон “Про договори”) і т.д.

В компетенцію ПК ВЗНП входить прийняття інших законів, наприклад, Закон “Про компанії”.

Державна рада здійснює адміністративне регулювання.

Міністерства та комітети приймають галузеві правила.

Верховний Народний Суд і Верховна Народна Прокуратура дають судові роз’яснення (не являються судовими прецедентами).

Місцеві народні правління приймають нормативні акти на місцях.

Правова система Китаю

Якщо виділити основні періоди розвитку правової системи Китаю, то можна відмітити, що до 1949 року великий вплив на право здійснювала ідеологія конфуціанства. Так, традиційна китайська концепція не заперечує права, однак вказує на необхідність права для тих, хто не турбується про мораль, або для іноземців, для яких є чужою китайська цивілізація.

В період з 1949 по 1990 роки великий вплив на китайське право здійснив Радянський Союз.

З кінця 1990-х по наші дні правова система стала більш імплементувати в свою правову матерію інститути континентального права Європи та загального права.

Гонконг

Острів Гонконг відійшов до Великобританії після першої “опіумної війни”, а в 1898 р. отримано право на 99-річну “аренду” прилеглих островів, названих Новими територіями. В кінці 1970-х Лондон вступає у контакт з Пекіном, для з’ясування його позиції по питанню подальшої долі Нових території, строк угод по яким спливав в 1997 році. На початку 1980-х років китайська сторона заявила про твердий намір вернути не тільки Нові території, але і острів Гонконг.

Керівник КНР Ден Сяопін запропонував програму : “Одна країна – дві системи”. Суть програми базувалась на тому, що Китай не буде міняти економічну систему Гонконгу та Макао, а Китай не буде підстроюватись під два регіона. Ця ідея сподобалась Британії, і в 1997 році Гонконг повернувся у склад Китаю, а через два роки і Макао.

Таким чином, наразі правова система виглядає так:

– Континентальна правова система (континентальний Китай, Тайвань, Макао);

– Англо-саксонська правова система (Гонконг).

Правова система в Китаї :

1. Конституція
2. Закони (біля 240)
3. адміністративні регуляторні акти (700+)
4. судові розяснення (3500+)
5. регуляторні акти на місцях (20 000+)

Основні закони в області цивільного права:

• Закон “Про загальні положення цивільного права КНР” прийнятий 12.04.1986 р.
• Закон “Про договори”, прийнятий 14.03.1999 р.)
• Закон “Про речові права”, прийнятий 16.05.2007 р.

Закон “Про договори”

В 1999 та 2009 роках Верховний народний суд КНР прийняв два судові роз’яснення до Закону.

Загальні положення закону включають статті про укладення договорів, вступу їх в силу, виконання, зміну, передачу прав та обов’язків, припинення дії договору та відповідальність сторін.

Особлива частина включає 13 видів договорів: договори про передачу майнових прав (купівлі-продажу, дарування, позики, оренди, фінансової оренди, постачання електроенергією, водою та газом); договори про передачу результатів роботи (договори підряду, будівельного підряду); договори про надання послуг (договори перевезення, зберігання, складського зберігання, доручення, комісії, посередництва); технічні договори.

Закон розуміє під договором угоду між рівними суб’єктами – фізичними особами, юридичними особами та іншими організаціями про встановлення, зміну, припинення цивільних прав та обов’язків.

Основні принципи, які застосовуються до договорів: рівність сторін, свобода договору, справедливість, добросовісність та довіра, дотримання законів, виконання договірних зобов’язань

Укладення договору та  вступ його в дію:

-форма договору: усна, письмова та інша, якщо інше не передбачене законами.

-письмова форма розповсюджується на документи, підписаних за допомогою електронних засобів зв’язку. Вичерпний перелік відсутній, однак, на практиці виникають проблеми з доведенням моменту укладення договору, особливо у випадку використання особистих електронних адрес, які тяжко ідентифікувати.

-практикується нотаріальне засвідчення електронної переписки у китайського нотаріуса при вирішенні спірних моментів.

-частину договорів необхідно завіряти або реєструвати в державних органах для вступу їх у дію.

Наприклад, для договору зовнішньої гарантії (коли китайська юридична або фізична особа виступає гарантом іноземного кредитора) вимагається обов’язкове затвердження в органах валютного контролю Китаю.

Необхідно відмітити, що в китайському договірному праві немає закріпленого на законодавчому рівні аналогу істотних умов договору.

У Китаї при укладенні договору печатка компанії по відношенню до підпису являється основною.

Офіційні печатки компаній є круглими, червоного кольору, із зіркою у центрі. Також є спеціальна печатка компанії для договору. При укладенні договору, обидві печатки мають однакову юридичну силу.

Особа, яка є законним представником (директор, голова ради директорів) компанії, має право діяти без довіреності.

Недійсність договорів

Існує три групи підстав визнання договору недійсним. Перша пов’язує недійсність з наявністю дефектів у суб’єкта правовідносин (відсутність правосубєктності). Друга група – порушення волевиявлення сторін, наприклад, якщо одна із сторін уклала договір шляхом обману, погрози, порушила права та інтереси держави або якщо договір укладений зловмисно та з метою завдати шкоду правам та інтересам державі, організації та третім особам. Третя група підстав застосовується якщо договірна форма завуальовує незаконні цілі, якщо порушені державні (публічні) права та інтереси, якщо порушені імперативні норми законодавства, адміністративних постанов та ін.

Державні (публічні) права та інтереси)

Аналог публічного порядку, однак на законодавчому рівні немає чіткого закріплення, тому народні суди можуть в залежності від ситуації трактувати його на свій розсуд.

Недійсність частини договору

Якщо частина договору є недійсною, то частина договору, яка є дійсною продовжує діяти. Такий же підхід до дійсності арбітражного застереження.

Передача прав та обов’язків по договору

-передача прав (повністю або в частині) кредитора вступає в силу з моменту отримання боржником повідомлення.

-для передачі обов’язків боржника необхідна згода кредитора.

-на практиці  можуть виникати проблеми з підтвердженням отримання боржником повідомлення від кредитора, відправленого поштою.

Підстави для розірвання договору:

1. якщо неможливо досягнути мети договору у зв’язку з форс-мажором;
2. якщо до спливу строку дії договору одна із сторін ясно заявила про те, що не виконає основних зобов’язань, або це стало очевидним з дій такої сторони;
3. якщо одна із сторін допустила прострочення виконання основних зобов’язань та після нагадування не виконує їх у строк;
4. якщо одна із сторін затримує виконання зобов’язань або якщо її інші протиправні дії роблять неможливим досягнення мети договору;
5. якщо існують інші обставини, встановлені законом.

Закон вказує на необхідність направлення повідомлення про розірвання договору протилежній стороні.

Відповідальність

• кредитор може вимагати примусове виконання та відшкодування збитків чи виплату неустойки;
• якщо при наявності неодноразових нагадувань зі сторони кредитора боржник на протязі розумного строку не здійснює виконання, то кредитор має право розірвати договір .

Неустойка

У відповідності з судовими роз’ясненнями №2 до Закону “Про договори” розмір договірної неустойки, який перевищує 30% загального об’єму завданих збитків, є неспіврозмірно завищеною та за вимогою народний суд чи арбітражний орган може її знизити в рамках ст.114 ст. Закону “Про договори”

По темі:

• Як виконати рішення міжнародного арбітражу в Україні 
• Кримінальна відповідальність за несплату податків (ст.212 КК України)
• Як правильно укласти господарський договір: 4 основні правила
• Договір франчайзингу у бізнесі: на що звернути увагу

 

 

Потрібна консультація адвоката? Телефонуйте 096-203-18-51. Інформація про вартість послуг