Проблема незаконного обігу зброї значно загострилася в умовах воєнного стану. Найчастіше, зброя потрапляє до осіб із районів бойових дій або незаконно передається третіми особами. Предметами таких злочинів стають зенітно-ракетні комплекси, кулемети, автомати зі ствольними гранатометами, гладкоствольна зброя, перероблені мисливські рушниці, реактивні протитанкові гранати, гранатометні постріли, вибухові заряди тощо.

 

Кримінальна відповідальність за незаконне носіння, зберігання, придбання, передача чи збут вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв, носіння, виготовлення, ремонт або збут кинджалів, фінських ножів, кастетів чи іншої холодної зброї  в Україні передбачена статтею 263 Кримінального кодексу.

Покарання за ст.263 КК України

За незаконне носіння, зберігання, придбання, передача чи збут  вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв передбачено:

• позбавлення волі на строк від 3 до 7 років.

Носіння, виготовлення, ремонт або збут кинджалів, фінських ножів, кастетів чи іншої холодної зброї караються:

• штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,
• громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин,
• пробаційним наглядом на строк від двох до п’яти років,
• обмеженням волі на той самий строк,
• позбавленням волі на строк до трьох років,

Як показує судова статистика, близько третини вироків ухвалюється на підставі угод про визнання винуватості.

Що є незаконним поводженням зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами

 

Предметами злочину за ст.263 КК України є:

1.  вогнепальна зброя (крім гладкоствольної мисливської);
2.  бойові припаси;
3.  вибухові речовини;
4.  вибухові пристрої;
5.  холодна зброя (кинджали, фінські ножі, кастети).

До вогнепальної зброї відносяться: всі види бойової, спортивної, нарізної мисливської зброї, як серійно виготовленої, так і саморобної чи переробленої, для проведення пострілу з якої використовується сила тиску газів, що утворюється при згоранні вибухових речовин (пороху або інших спеціальних горючих сумішей) – пістолети, рушниці, автомати, кулемети та інші.

Бойовими припасами визнаються патрони до нарізної вогнепальної зброї різних калібрів, артилерійські снаряди, бомби, міни, гранати, бойові частини ракет і торпед та інші вироби в зібраному вигляді, споряджені вибуховою речовиною і призначені для стрільби з вогнепальної зброї чи для вчинення вибуху.

Вибуховими речовинами є порох, динаміт, тротил, нітрогліцерин та інші хімічні речовини, їх сполуки або суміші, здатні вибухнути без доступу кисню.

Під вибуховими пристроями слід розуміти саморобні чи виготовлені промисловим способом вироби одноразового застосування, спеціально підготовлені і за певних обставин спроможні за допомогою використання хімічної, теплової, електричної енергії або фізичного впливу (вибуху, удару) створити вражаючі фактори – спричинити смерть, тілесні ушкодження чи істотну матеріальну шкоду – шляхом вивільнення, розсіювання або впливу токсичних хімічних речовин, біологічних агентів, токсинів, радіації, радіоактивного матеріалу, інших подібних речовин.

До холодної зброї належать предмети, які відповідають стандартним зразкам або історично виробленим типам зброї, чи інші предмети, що справляють колючий, колючоріжучий, рубаючий, роздролюючий або ударний ефект (багнет, стилет, ніж, кинджал, арбалет, нанчаку, кастет тощо), конструктивно призначені для ураження живої цілі за допомогою м’язової сили людини або дії механічного пристрою.

Що ж до гладкоствольної мисливської зброї, пневматичної зброї, сигнальних, стартових, будівельних, газових пістолетів (револьверів), пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядми несмертельної дії, ракетниці, а також вибухові пакети й інші імітаційно-піротехнічні та освітлювальні засоби, що не містять у собі вибухових речовин і сумішей, не є предметами злочину за ст. 263 КК України.

 

1.  носіння;
2.  зберігання;
3.  придбання;
4.  передача;
5.  збут.

Під носінням зброї, бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв слід розуміти дії по їх переміщенню, транспортуванню винною особою безпосередньо при собі (в руках, в одежі, сумках, спеціальних футлярах, в транспортному засобі тощо) за умови можливості їх швидкого використання – здійснення пострілів, вибуху, нанесення удару.

Зберігання – це дії, пов’язані з володінням незалежно від його тривалості вказаними предметами, які знаходяться не при винній особі а у вибраному і відомому їй місці

До придбання належать дії які полягають в сплатному чи безоплатному набутті відповідних предметів будь яким способом (крім вказаних у ст. 262 КК України) – купівлі, обміну, одержання як плати за виконану роботу чи надані послуги, привласнення знайденого, одержання в подарунок чи як відшкодування боргу тощо

Збут – відчуження зброї, бойових припасів вибухових речовин чи пристроїв особам які не мають права на їх придбання (продаж, обмін, оплата за виконані роботи чи надані послуги і т.п.)

Передача – це надання відповідних предметів іншим особам які не мають права на їх придбання (дарування, надання у тимчасове користування тощо).

Зберігання, придбання і передача холодної зброї не тягнуть за собою кримінальної відповідальності.

Суб’єктивна сторона злочину характеризується умисною виною. Особа усвідомлює, що здійснює незаконні дії з вогнепальною зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами або вибуховими пристроями, і бажає їх вчинити. 

За статтею 263 Кримінального кодексу України може  будь-яка осудна фізична особа, яка досягла 16-річного віку.

 

Також варто згадати про ст. 263-1 КК України, яка передбачає кримінальну відповідальність за незаконне виговлення, переробку чи ремонт вогнепальної зброї або фальсифікацію, незаконне видалення чи зміна її маркування, або незаконне виготовлення бойових припасів, вибухових речовин чи вибухових пристроїв, використовується для встановлення, чи є конкретний предмет вогн

Тобто, всі незаконні дії, які пов’язанні зі зміною властивостей вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин та вибухових пристроїв караються за ст. 263-1 КК України.

Карається такий злочин позбавленням волі на строк від трьох до семи років. Якщо такі дії вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, – строк позбавлення волі  від п’яти до десяти років. Якщо дії вчинені організованою групою – строк позбавлення волі від восьми до дванадцяти років.

 

Звільнення від кримінальної відповідальності

Не підлягає кримінальній відповідальності  особа, яка добровільно здала органам влади зброю, бойові припаси, вибухові речовини або вибухові пристрої.

Однак, варто знати, якщо засуджений повідомив орган досудового розслідування про факт зберігання зброї і боєприпасів тоді, коли усвідомив неможливість і надалі безперешкодно їх зберігати, оскільки вони неминуче будуть виявлені під час слідчої дії, то в такому разі він буде нести кримінальну відповідальність за придбання та зберігання вогнепальної зброї і бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Добровільна здача означає, що особа має реальну можливість та усвідомлює, що й надалі безперешкодно може зберігати предмети цього злочину, проте за власним бажанням здає їх органу влади.

 

Дії по правовому захисту у справах за ст.263 КК України

У таких складних справах особі, краще за допомогою захисника, потрібно ретельно проаналізувати обставини справи (протоколи огляду місця події, протоколи вилучення зброї, показання свідків, експертні висновки), зібрати докази, розробити стратегію захисту та забезпечити дотримання своїх прав під час кримінального процесу. Важливо врахувати специфіку зброї, чи є вилучена зброя вогнепальною, чи вона придатна для стрільби, чи є вона бойовою, чи належить до категорії холодної зброї, обставини її вилучення, чи не було порушень під час затримання особи, обшуку житла, вилучення речових доказів.  Якщо особа переконана у своїй невинуватості,  варто зосередитись на доведенні відсутності умислу на вчинення злочину.  Наприклад, особа могла не знати про наявність зброї у певному сховищі. Якщо є така можливість, варто доводити, що зброя не перебувала в незаконному обігу, а була придбана, зберігалася, передавалася відповідно до закону (наприклад, за ліцензією або дозволом).

Якщо особа визнає свою провину, стратегія захисту в кримінальній справі може бути спрямована на мінімізацію покарання і пом’якшення наслідків. Важливо пам’ятати, що навіть при визнанні провини, адвокат може працювати над формуванням позиції, яка враховує пом’якшуючі  обставини, (наприклад,  активне сприяння розкриттю злочину, наявність малолітніх дітей, стан здоров’я тощо), особливості особистості підзахисного та інші фактори, що впливають на розмір покарання.

Отже, важливо пам’ятати, що незаконне поводження зі зброєю може призвести до серйозних правових наслідків, включаючи кримінальну відповідальність. Тому рекомендую звертатися до кваліфікованого адвоката для отримання консультації та допомоги у вирішенні правових питань, пов’язаних зі зброєю. 

 

По темі:

• Угода зі слідством у кримінальному провадженні
• Кримінальна відповідальність за шахрайство (ст.190 КК України)
• Як закрити кримінальне провадження
• Кримінальна відповідальність неповнолітніх
• Як діяти під час обшуку

 

 

Потрібна допомога адвоката у кримінальних справах? Не затягуйте з вирішенням проблеми – записуйтесь на консультацію за тел. 096-203-18-51. Інформація про адвоката та вартість консультації та інших послуг