Практично кожен підприємець, який займається зовнішньоекономічною торгівлею попереджений про те, що порушення строків розрахунків матиме для контрагента – резидента України негативні наслідки.

Так, відповідно до ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.94 р. № 185/94-ВР  порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України, є підставою для стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 % від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Відлік  починається з:

• У разі експорту продукції – з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується. Датою митного оформлення продукції, що експортується, слід вважати дату завершення оформлення ВМД, а саме наявність на всіх її аркушах відбитку особистої номерної печатки посадової особи митниці, що здійснила митне оформлення товарів;
• В разі експорту  робіт  (послуг),  прав  інтелектуальної  власності  –  з моменту   підписання  акта  або  іншого  документа,  що  засвідчує виконання  робіт,  надання  послуг,  експорт  прав інтелектуальної власності.  

Контроль за додержанням установленого строку проведення розрахунків здійснюють банківські установи, що обслуговують валютні операції. Про виявлені порушення строку перерахунків орган інформує податкові органи, які в подальшому можуть за наслідками здійсненої перевірки стягнути пеню.

Яким чином можна запобігти санкціям за порушення вищевказаних строків?

Перший спосіб – звернення до суду (сюди також входять арбітражні та третейські суди) з позовною заявою до нерезидента.

Відповідно до ст..4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» У  разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним   судом   чи   Морською   арбітражною   комісією   при Торгово-промисловій  палаті  України  позовної заяви резидента про стягнення  з  нерезидента  заборгованості,  яка  виникла внаслідок недотримання        нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними  контрактами, строки, передбачені статтями 1 і  2  цього  Закону  або  встановлені  Національним банком України відповідно  до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

В подальшому все залежить від прийнятого судом відповідного рішення:

1. у разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення  строків, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом. ( ч.4 ст..4 Закону України ««Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»).
2. у разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або  частково  або  припинення (закриття)  провадження у справі чи залишення  позову  без розгляду строки поновлюються і пеня за їх порушення  сплачується  за  кожний  день  прострочення,  включаючи період, на який ці строки було зупинено.
3. в разі укладення сторонами і затвердження судом мирової угоди у справі після повного погашення боргу нерезидента згідно з умовами зовнішньоекономічного контракту (сплата коштів, виконання зобов’язань із поставки товарів чи послуг тощо) на момент затвердження судом відповідної угоди за своїми правовими наслідками дорівнює постановленню і виконанню рішення про задоволення позовних вимог. При цьому на підставі частини четвертої статті 4 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” пеня за порушення строків не сплачується з дати прийняття позову до розгляду.( Інформаційний лист ВАСУ від 17.03.2009 № 359/13/13-09 зі змінами, внесеними відповідно до постанови президії Вищого адміністративного суду України від 10.06.2009 № 26).
4. якщо суд прийме рішення про припинення (закриття) провадження) у справі за заявою резидента про відмову від позову у зв’язку з тим, що нерезидент виконав зобов’язання за зовнішньоекономічним контрактом після подання позовної заяви до суду,  підстави для поновлення строків та нарахування резиденту пені відсутні. Даний висновок випливає із судової практики, яка склалась на території України. Зокрема, дана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 27.02.2012 №21-387а11 та від 13.02.2012 №.21-422а11

Отже, враховуючи вищевикладене, необхідно пам’ятати, що якщо у Вас є підстави вважати, що у 90-денний строк нерезидент не виконає зобов’язання в повному обсязі необхідно звертатись до суду.

Ще один спосіб уникнути нарахування пені – отримання висновку щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями.

Для подовження термінів розрахунків з нерезидентом понад 90-денний термін суб’єкт ЗЕД може отримати висновок в Міністерстві економічного розвитку та торгівлі України. Порядок подовження термінів розрахунків за зовнішньоекономічними операціями передбачено Постановою Кабінету міністрів України № 1409 від 29.12.2007 р. (далі- Порядок  № 1409).

Продовження термінів розрахунків допускається при проведенні операцій за умовами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерного постачання, гарантійного обслуговування, постачання складних технічних виробів та товарів спеціального призначення.

Проте є випадки, коли Мінекономрозвитку безпідставно відмовляє в наданні висновку щодо подовження термінів розрахунків по ЗЕД. На сьогодні, такі відмови успішно оскаржується до українських адміністративних судів. (Постанова Вищого адміністративного суду України N К/800/9101/13 від  18.02.2014 р.)

Третій спосіб уникнути нарахування пені – надання довідки про виникнення форс-мажорних обставин.

Якщо  перевищення  строків  обумовлено  виникненням  форс-мажорних  обставин, перебіг зазначених  строків  зупиняється  на весь період дії форс-мажорних обставин  та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням  форс-мажорних  обставин  є відповідна довідка Торгово-промислової   палати   України   або  іншої  уповноваженої організації   (органу)   країни   розташування   сторони  договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору. (ч.ч.6-7 ст.6 Закону України «“Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”).

Насамкінець, також хочу нагадати, що при здійсненні розрахунків, із відправленої суми можуть стягуватись податки та комісія банку. Про це необхідно потурбуватись, зібравши необхідні документи (письмове підтвердження податкового органу країни-нерезидента про утримання податку, банківські документи про сплату комісії) а також включити до умов договору відповідні застереження, наприклад, про обов’язок резидента сплачувати комісію банку. (Інструкція про порядок контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління НБУ від 24 березня 1999 року №136).

По темі:

• Визначення митної вартості товарів: судова практика
• Основи китайського права
• Як розпочати зовнішньоекономічну діяльність. Правові основи
• Комерційна таємниця в ІТ- індустрії

Потрібна консультація адвоката? Телефонуйте 096-203-18-51. Інформація про вартість послуг

Читають також:

Адвокат по ВЭД и таможенным делам Киев 2025 ТОП 4 пунктів договору про розробку програмного забезпечення Ліцензійний договір на торговельну марку в ІТ-індустрії Юридическое сопровождение хозяйственных договоров Дистриб’юторський договір & агентський договір: різниця