В ході господарської діяльності не рідко виникають непорозуміння, особливо це стосується сфери перевезень.

Саме тому й укладаються договори, щоб в разі виникнення суперечок можна  було убезпечити свій бізнес. Особливу увагу необхідно приділити врегулюванню питать відповідальності сторін.

При укладанні договорів необхідно врахувати наступне.

Українське законодаство передбачає презумпцію вини перевізника.

Тобто, перевізник відповідає  за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення  та до видачі одержувачу, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу стались внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування, або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу в розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

У транспортних кодексах чи статутах можуть бути передбачені випадки, коли доведення вини перевізника покладається на одержувавча або відправника.

Господарський кодекс (ст.225) передбачає вичерпний перелік збитків, які підгягають відшкодуванню особою, що допустила господарське правопорушення:

• вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
• додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим субєктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобовязання другою стороною;
• неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобовязання другою стороною;
• матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає:

• у разі втрати або нестачі вантажу – у розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає;
• у разі пошкодження вантажу – у розмірі суми, на яку зменшилась його вартість.

Якщо внаслідок пошкодження вантажу його якість змінилась настільки, що він не може бути використаний за прямим призначенням, одержувач вантажу має право від нього відмовитись і вимагати відшкодування за його втрату.

При визначенні розміру збитків враховуються ціни за місцем виконання договору:

• у добровільному порядку – на день задоволення вимог;
• у примусовому порядку – на день подання до суду позову.

Відповідальність перевізника не настає у разі доведення ним, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу сталися через обставини, яким він не міг запобігти і усунення яких від нього не залежало.

Такими обставинами можуть бути:

• вина вантажовідправника (вантажоодержувача);
• особливі природні властивості вантажу, який перевозиться;
• дефекти тари або упаковки, які не могли бути виявлені за зовнішнім виглядом при прийманні вантажу до перевезення, або застосування тари, що не відповідає властивостям вантажу або встановленим стандартам, за відсутності слідів пошкодження тари у дорозі;
• здавання вантажу до перевезення без застереження в товарно- транспорних документах про його особливі властивості, що вимагають  особливих умов або застережних заходів для збереження вантажу при перевезенні або зберіганні;
• здавання до перевезення вантажу, вологість або температура якого перевищують установлені норми. (Статут автомобільного транспорту)

Перевізник безумовно звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу в разі коли:

• вантаж прибув у справному автомобілі (контейнері) зі справними пломбами вантажовідправника, а штучний вантаж – зі справним захисним маркуванням, бандеролями, пломбами вантажовідправника або виготовлювача;
• недостача, псування або пошкодження сталися внаслідок природних причин, звязаних з перевезенням вантажу на відкритому рухомому складі;
• вантаж перевозився у супроводі експедитора вантажовідправника (вантажоодержувача);
• недостача вантажу не перевищує норм природних втрат.

У зазначених випадках автотранспортне підприємство або організація несе відповідальність за незбереження вантажу, тільки якщо предявник претензії доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу стались з вини автотранспортного підприємства або організації.

Також перевізник не несе відповідальності у випадках розходженнями між масою вантажу, що зазначена в товарно- транспортних документах, і фактичною масою вантажу, якщо різниця маси не перевищує відповідних нормативів природних втрат маси вантажу, зазначених відповідно до чинного законодавства та технічних норм точності вагів.

У разі перевезення швидкопсувного вантажу автомобілями-рефрижераторами перевізник несе відповідальність тільки за цілістність пломби при перевезенні, доставку вантажу в установлених термін, а також якість (сортнісь) вантажу, якщо  втрата якості або пониження сортності виникли внаслідок порушення температурного режиму при перевезенні, несправності холодильного устаткування автомобіля-рефрижератора або затримки в дорозі. Оскільки перевезення такого виду вантажу здійснюється тільки за пломбою вантажовідправника, то відповідно перевізник не несе відповідальність за якість, кількість, асортимент і відповідність вантажу санітарним вимогам, а також за правильність, укладання і кріплення вантажів у кузові автомобіля.

Крім того, у випадку, коли вантажоодержувач не забезпечить вивантаження вантажу у встановлені строки, то перевізник також не буде нести відповідальність за зниження якості (сортності) вантажу, спричинене простоєм автомобіля в пункті призначення.

Перевізник несе відповідальність перед вантажоодержувачем за невідповідність наявності вантажу документам на перевезення, недостачу, зіпсуття або пошкодження вантажу, який перевозився у контейнері, тільки у разі, якщо вантаж прибув з несправною пломбою або в несправному контейнері та якщо не доведе, що недостача, зіпсуття, пошкодження вантажу або невідповідність вантажу документам на перевезення сталися з вини вантажовідправника.

Перевізники не несуть відповідальності за якісний стан тари (наявніість на стандартній тарі щербинок, відколів, посічень).

Строки, протягом яких може бути предявлена претензія перевізнику складають 6 місяців, а за претензіями щодо сплати штрафів і премій – 45 днів.

Позовна давність становить один рік.

 

По темі:

• CMR Конвенція – настільна книга перевізника
• Договір перевезення: на що звернути увагу?
• Транспортні перевезення. Основні правові моменти
• Відповідальність за порушення митних правил

 

 

Потрібна консультація адвоката? Не затягуйте з вирішенням проблем – телефонуйте 096-203-18-51. Інформація про вартість консультації та інших послуг