Індивідуальну платну юридичну консультацію Ви можете отримати, записавшись по тел.096-203-18-51. Графік роботи: пн.-пт. 9.00-18.00. ДЕТАЛІ
Якщо подружжя за час шлюбу нажило певне майно, кожен з них замислюється над тим, як не залишитися в дурнях та мати можливість користуватись та розпоряджатись тим, що належить йому по праву.
Я вважаю, що знати кожному, на що він має право, особливо в разі розлучення, буде корисним.
Отже, за загальним правилом майно, набуте за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Однак, як і з будь-якого іншого правила, в даному випадку також є винятки:
Так, особистою приватною власністю дружини, чоловіка є набуте під час шлюбу житло:
- на підставі договору дарування або в порядку спадкування;
- за кошти, які належали їй, йому особисто;
- внаслідок його приватизації
Суд також може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв’язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.
Також звертаю увагу на ще кілька важливих моментів.
Якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю.
Якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.
У зв’язку з цим, хочу звернути Вашу увагу на те, що в разі набуття прав на нерухоме майно Вам необхідно правильно і своєчасно оформляти всі документи, що стосуються нерухомості. Якщо батьки дарують гроші на придбання житла, необхідно нотаріально засвідчити договір, не забувши вказати, що ця сума має цільове призначення – на придбання нерухомості. У свою чергу, в договір на придбання нерухомості слід включити пункт про те, що частина суми, або вся сума на придбання нерухомості є особистою приватною власністю одного з подружжя, отриманої за договором дарування з зазначенням усіх реквізитів такого договору. Тільки так Ви зможете застрахувати себе від небажаних наслідків, в тому числі втрати права власності на нерухомість.
Кому ж належить майно в разі розлучення?
Само по собі розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності подружжя на майно, набуте за час шлюбу. Проте розпорядження таким майном після розірвання шлюбу здійснюється колишнім подружжям виключно за взаємною згодою, оскільки в таких випадках презумпція згоди одного з подружжя на укладення другим договорів з розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності подружжя вже не діє.
Яким чином можна поділити майно подружжя?
Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.
У разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
У випадку коли один із подружжя здійснив відчуження майна чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім’ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.
При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім’ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім’ї.
Так, наприклад, якщо один з подружжя зловживав алкоголем, тривалі проміжки часу не працював, влаштовував дебоші, під час яких завдавав шкоди дому, в якому проживала сім’я, суд може прийняти рішення на користь другого з подружжя. Але щоб такі обставини були враховані при розділі, доведеться довести, що все це дійсно відбувалося.
Також, за рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.
Майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.
Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
Приватний будинок чи квартира підлягає розподілу тільки в тому випадку, якщо його технічно можливо поділити на дві окремі частини, що відповідають розміру часток подружжя в праві власності. Якщо розділ технічно можливий, але з відступом від частки чоловіка, суд може провести розділ зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації тому з подружжя, чия частка зменшилася.
Коли сім’ї належить лише один об’єкт нерухомості, який не можна поділити в натурі, можливий такий результат розділу: присудження нерухомості одному з подружжя з покладанням на нього грошової компенсації іншому чоловікові його частки в такій нерухомості.
Це можливо лише за згодою того з подружжя, на користь якого присуджується компенсація та за умови попереднього внесення другим із подружжя суми компенсації на рахунок суду .
Якщо власники володіють єдиним об’єктом нерухомості, який в натурі поділити не можна, та якщо на компенсацію жоден з них не згоден, і умови для позбавлення будь-кого з них його частки в нерухомості відсутні суд може визнати ідеальні частки подружжя у майні без його реального поділу та залишити майно у їх спільній частковій власності.
Питання про порядок користування таким майном (хто в якій кімнаті буде жити), якщо подружжя не домовляться про це самі, також вирішується судом
Існують також наступні правові механізми вирішення майнового питання між колишнім подружжям:
- Виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності (ст.364 ЦК України);
- Припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників (ст.365 ЦК України).
В першому випадку, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.
Тут має місце ситуація, коли один із співласників згідний отримати грошову компенсацію замість своєї частки в спільному майні, а інша сторона не згідна її добровільно виплачувати з будь-якої причини. Тому, зацікавлений в одержанні замість своєї частки у майні грошової компенсації співвласник звертається до суду із відповідним позовом.
Іншим способом припинення права на частку в спільному майні і одержання відповідної грошової компенсації, є наступний механізм.
Право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:
1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі;
2) річ є неподільною;
3) спільне володіння і користування майном є неможливим;
4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім’ї.
Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
На завершення хочу зазначити, що в межах цієї статті було розглянуто лише окремі аспекти поділу спільного майна подружжя.
Дане питання є надто багатогранним і кожне з наведених вище тверджень потребує здійснення цілого ряду уточнень, що неможливо зробити в межах цієї публікації.
По темі:
- Позовна заява про розірвання шлюбу
- Як поділити кредит між колишнім подружжям
- Як розлучитись без згоди дружини
- Позовна заява про стягнення аліментів
Потрібна допомога адвоката? Не затягуйте з вирішенням проблеми – записуйтесь на консультацію за тел. – 096-203-18-51. Інформація про вартість консультації та інших послуг
Читайте більше про шлюборозлучний процес тут