Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбаченими Господарським кодексом України та іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.
Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї зі сторін повинна бути досягнута згода.
Недійсним може бути визнаний лише укладений договір.
Кожна третя справа, яка розглядається місцевими господарськими судами – це справа про визнання господарського договору недійсним. Дуже багато таких позовів є формальними, позивачі, як правило, таким чином хочуть вирішити свої внутрішньогосподарські проблеми.
В ході розгляду даної категорії справ виникає багато проблем та неоднаковість у застосуванні норм права, про що свідчить судова практика.
Господарський суд може визнати недійсним договір в частині або в цілому.
Підстави визнання господарських спорів недійсними:
За загальним правилом, встановленим Цивільним кодексом України, недійсною може бути угода, на момент укладення якої сторонами (або однією із сторін) не були дотримані вимоги, котрі встановлює стаття 203 цього кодексу. Стосовно угоди між підприємцями це може статися через те, що:
- умови договору не відповідають Цивільному кодексу, іншим законам та законодавчим актам;
- особа, що уклала угоду, не має достатніх повноважень для її здійснення;
- волевиявлення якої-небудь зі сторін не є вільним (тобто наявний примус, введення в оману та ін.);
- зобов’язання укладається не для настання відповідних правових наслідків (а для їх імітації або приховування інших правових відносин);
- в окремих випадках підставою недійсності може бути недотримання сторонами обов’язкової форми (письмової або реєстрації угоди).
Коло осіб, які можуть звернутись до суду з позовом про визнання договору недійсним, законом прямо не визначено. Між тим, враховуючи ч.3 ст.215 ЦКУ, вбачається, що право на такий позов мають самі сторони договору та інші заінтересовані особи, права яких порушені.
У таких справах варто пам’ятати про строк позовної давності. В більшості випадків строк позовної давності у таких справах – три роки, який обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення свого права.
При подачі позову про визнання господарського договору недійсним варто заплатити судовий збір.
Договір який суд визнає недійсним є таким з моменту його укладення.
Недійсний договір створює ті правові наслідки, котрі пов’язані з його недійсністю.
- Кожна зі сторін відшкодовує іншій стороні усе, отримане за угодою. Якщо це не є можливим (наприклад, одна зі сторін просто користувалася майном або отримувала послугу), то компенсується вартість отриманого згідно поточних цін.
- Відшкодування матеріального або морального збитку. Цей наслідок застосовується, якщо одній зі сторін або третій особі було заподіяно тих чи інших збитків від угоди, котра визнана недійсною.
- Відшкодування отриманого за угодою до доходу держави. Цей наслідок застосовується судом, якщо договір визнаний недійсним через те, що він був укладений з метою, яка протирічить інтересам держави та суспільства. Якщо намір на це був у обох сторін, то до доходу держави піде усе, отримане ними. Якщо лише у однієї – то ця сторона зобов’язана повернути належне іншій стороні, а все, що планувалося отримати їй, буде стягнуте на користь держави.
По темі:
- Як стягнути борг за господарським договором
- Як розірвати господарський договір
- публічна оферта в іт-сфері
- інтернет-реклама: основні правові моменти
Потрібна консультація адвоката? Не затягуйте з вирішення проблем – телефонуйте 096-203-18-51. Інформація про вартість консультації та інших послуг
Читайте більше про вирішення господарських спорів тут
