Первинні документи – це документи, створені у письмовій формі або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення.
Первинні та зведені документи повинні містити наступні обов’язкові реквізити:
- назва документа (форми);
- дата і місце складення;
- назва підприємства від імені якого складено документ;
- зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції ( у натуральному та /або вартісному виразі);
- посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
- особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно ЗУ «По електронний цифровий підпис», або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Найбільш поширені помилки та неточності у первинних документах:
- неузгодженість даних у первинних документах;
- відсутність обов’язкових реквізитів;
- неправильне зазначення відомостей;
- відсутність належного відображення змісту та обсягу господарської операції;
- відсутність підписів сторін, неможливість ідентифікувати підписанта.
Податкові органи досить часто такі недоліки кладуть в основу висновків щодо нереальності господарської операції.
Проте останнім часом суди більш лояльніше ставляться до окремих недоліків в оформленні первинних документів.
При цьому вказують на те, що наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки в їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов’язаннях платника податків у зв’язку з його господарською діяльністю мали місце.
Оцінка господарських операцій повинна даватись на підставі комплексного, всебічного аналізу специфіки та умов укладення конкретного правочину з обов’язковим врахуванням його господарської мети, економічної доцільності, а також використання отриманих товарів чи послуг у подальшій діяльності підприємства. При цьому формальні помилки в первинних документах не можуть бути вирішальною ознакою безтоварності здійснених господарських операцій.
По темі:
- Картка відмови: заниження митної вартості – що робити?
- Кримінальна відповідальність за несплату податків (ст.212 КК України)
- Трудовий договір та договір підряду: різниця
- Кримінальна відповідальність за службове підроблення (ст.366 КК України)
Потрібна допомога адвоката? Не зволікайте з вирішенням проблем – записуйтесь на консультацію за тел. 096-203-18-51. Інформація про вартість консультації та інших послуг
