З тих чи інших причин нерідко у власників житла виникає потреба зняти з реєстрації осіб, які там “прописані”, однак добровільно виселятись не хочуть.

У таких справах, перше, що потрібно пам’ятати, це те,  що сам факт реєстрації місця проживання не створює жодних правових наслідків для особи, яка зареєстрована у житловому приміщенні, а сама реєстрація є нічим іншим, як констатація факту проживання особи за відповідною адресою, та не наділяє таку особу певними майновими правами щодо житла, у якому він зареєстрований.

Підстави для примусового зняття особи з реєстрації.

У розумінні ст.7 закону «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення про:

• позбавлення права власності на житлове приміщення;
• позбавлення права користування житловим приміщенням;
• виселення;
• визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Зняття з реєстрації членів сім’ї та колишніх членів сім’ї

Згідно статті 405 Цивільного кодексу України, члени сім’ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.

До членів сім’ї наймача належать дружина, чоловік наймача, їх діти і батьки. Членами сім’ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Член сім’ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі його відсутності без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

При цьому, припинення сімейних відносин та розірвання шлюбу не позбавляє колишніх членів сім’ї права користування житлом і не є підставою для виселення.

 Таким чином, якщо особа вселилася у житло як член сім’ї власника, то виселити таку особу власнику доволі важко, адже на підставі ст. 405 ЦК така особа має право проживати у помешканні.

 Однак, коли член сім’ї та колишній член сімї без поважних причин понад один рік не проживає в житловому приміщені та не бере участь у витратах по утриманню будинку (квартири), а також за наявності інших обставин, які мають істотне значення в такому випадку власник житла має право звернутися до суду з позовною заявою про визнання члена своєї сім’ї таким, що втратив право користуватися житловим приміщенням.

Ще одну підставу для виселення члена сім’ї власника житла зазначено у ст. 157 ЖК, згідно якої, членів сім’ї власника жилого будинку (квартири) може бути виселено у випадках, передбачених частиною першою статті 116 цього Кодексу. Виселення провадиться у судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.

Згідно ч. 1 вказаної статті якщо наймач, члени його сім’ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.

Таким чином, у разі доведення вищевказаних обставин, члени сім’ї власника також можуть бути виселені за рішенням суду.

Зняття з реєстрації осіб, які не є членами сімї

Інша ситуація виникає у разі, коли особа не є членом сім’ї власника.

В такому випадку власник житла має право звернутися до суду із позовом про усунення перешкод у користуванні житлом . При цьому не має значення строк, протягом якого особа не проживала у даному приміщенні. Таке питання може бути порушено навіть за умови, коли особа проживає у приміщенні на день звернення до суду. Визначальне значення при цьому матиме встановлення факту, що особа не є членом сім’ї власника.

Таке правило висловлено у правовій позиції Судової палати у цивільних справах Верховного суду України у справі №6-709цс16. 

Так, у Постанові ВСУ викладено правову позицію, відповідно до якої, власник має право вимагати від осіб, які не є членами його сім’ї, а також не відносяться до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності у будь-який час. 

Після набрання судового рішення законної сили, власнику житлового приміщення необхідно звернутись з рішенням суду та заявою про зняття з реєстрації місця проживання особи до органів реєстрації: до виконавчого органу сільської, селищної або міської ради, за місцезнаходженням житлового приміщення, або до центру надання адміністративних послуг за місцезнаходженням житлового приміщення, в якому зареєстрована особа.

Зняття з реєстрації колишнього власника житла

 В деяких випадках колишній власник житла з тих чи інших причин не бажає виселятись з квартири чи будинку та зніматись з реєстрації.

Такі складнощі  часто виникають, коли житло було придбано в результаті звернення стягнення на іпотечне майно.

 В такій ситуації, особам, яких виселяють із жилого будинку, що є предметом іпотеки і придбаний не за рахунок кредиту, забезпеченого іпотекою цього житла, необхідно пам’ятати, що при зверненні стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку одночасно надається інше постійне житло. При цьому за положенням частини другої статті 109 ЖК УРСР постійне житло вказується в рішенні суду.

Виселення громадян з іпотечного майна, придбаного за рахунок кредитних коштів, є можливим. 

Тому, при придбанні іпотечного майна, треба звертати увагу на вищевказані обставини, щоб разом з квартирою не придбати собі додаткових проблем у вигляді зареєстрованого в ній колишнього власника, якого буде доволі важко виселити.

При цьому судова практика не є однозначною, тому в кожній окремій ситуації потрбіно вивчити всі обставини справи та обрати правильний спосіб захисту своїх прав.

 Зняття з реєстрації членів сім’ї колишнього власника житла

Бувають ситуації, коли одна особа продає або дарує своє житло іншій особі, або таке житло набувається у спадщину, однак члени сім’ї колишнього власника продовжують проживати у відчуженому будинку чи квартирі і не бажають її покидати.

В такому разі, необхідно пам’ятати, що gраво членів сім’ї власника будинку користуватись цим жилим приміщенням може виникнути та існувати лише за наявності права власності на будинок в особи, членами сім’ї якого вони є/ В разі припиненням права власності особи втрачається й право користування жилим приміщенням у членів його сім’ї.

 У такій ситуації, потрібно звертатись до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні власністю шляхом виселення, або шляхом визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням.

 

Потрібна консультація адвоката? Не затягуйте з вирішенням проблем – записуйтесь на консультацію за тел. – 096-203-18-51. Інформація про вартість консультації та інших послуг

Читайте більше порад адвоката по нерухості тут