Правильно складений зовнішньоекономічний контракт має важливе значення не тільки для його сторін, а й для митних органів, які звертають особливу увагу на зміст угоди.
Базовими нормативними документами, які регулюють структуру та порядок укладення зовнішньоекономічних договорів в Україні є Закони України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та «Міжнародне приватне право», а також Наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 6 вересня 2001 року N 201 «Про затвердження Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)».
На даному сайті я вже розглядала питання щодо особливостей укладення зовнішньоекономічних контрактів з китайськими партнерами.
Цього разу, я хочу звернути увагу на ті умови договору, наявність яких контролює митниця.
Вибір права
Укладаючи ЗЕД-договір слід враховувати, що законодавство України дозволяє сторонам договору самостійно обрати право, що буде регулювати зміст правочину та вказати це у контракті.
Вибір права може бути здійснений щодо правочину в цілому або його окремої частини.
Обрані сторонами норми і будуть визначати зміст договору.
Разом з тим, право сторін договору вибирати застосовуване право певним чином обмежується.
Так, відповідно до ст. 4 Закону «Про міжнародне приватне право» вибране сторонами право не буде застосовуватись, якщо за всіма обставинами правовідносини мають незначний зв’язок з визначеним правом і мають більш тісний зв’язок з іншим правом. У такому випадку, суд може застосувати до правовідносин між сторонами те право, що має більш тісний зв’язок з такими правовідносинами.
Сторони не будуть мати можливості здійснювати вибір права, що буде регулювати їх відносини, якщо міжнародним договором України передбачено застосування до відповідних відносин конкретних матеріально-правових норм.
При укладанні ЗЕД-договору слід пам’ятати, що незалежно від права, яке підлягає застосуванню, мають бути дотримані імперативні норми права України, що регулюють відповідні відносини (наприклад, не можна здійснювати купівлю-продаж заборонених речей). Як правило, законодавство інших країн також передбачає, що незалежно від застосовуваного права, мають бути дотримані імперативні норми відповідної країни, де зареєстрована відповідна сторона.
Отже, при укладанні ЗЕД-договору слід враховувати як норми міжнародних договорів, так і імперативні норми країни, у яких зареєстровані сторони договору.
Якщо ж сторони договору не дійшли згоди щодо права, що підлягає застосуванню до цього договору, то буде застосовуватись право, яке має найбільш тісний зв’язок із договором. Вважається, що найбільший зв’язок із договором має право тієї держави, у якій сторона, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту правочину, має своє місце проживання або місцезнаходження.
Місце укладення договору
Місце укладення договору також може мати значення, якщо в договорі не зазначено право якої країни необхідно застосовувати при вирішенні питання прав і обов’язків сторін у правовідносинах з іноземним елементом.
Характер угоди
Із змісту зовнішньоекономічного договору має чітко випливати його характер. Тобто з аналізу основних умов угоди має бути зрозуміло, що це за договір – купівлі-продажу, бартерний (товарообмінний), переробки давальницької сировини, чи оренди (міжнародного лізингу) тощо.
Для того щоб уникнути зайвих запитань та додаткових перевірок з боку митниці та органів валютного контролю з приводу можливого вчинення контрагентами шахрайських дій, необхідно цьому питанню приділити особливу увагу.
Зазначення сторін в договорі
У преамбулі договору необхідно зазначати повне найменування сторін – учасників зовнішньоекономічної операції, під якими вони офіційно зареєстровані, із зазначенням країни, скорочене визначення сторін як контрагентів (“Продавець”, “Покупець”, “Замовник”, “Постачальник” тощо), особа, від імені якої укладається зовнішньоекономічний контракт, та найменування документів, якими керуються контрагенти при укладенні договору (установчі документи тощо).
До вибору контрагента необхідно підійти із відповідальністю, особливо, необхідно перевіряти на застосування з боку державних органів до потенційного партнера спеціальних санкцій. Адже, ризики невиконання договору можуть потягнути за собою санкції з боку органів валютного контролю.
Предмет договору
Укладення контракту передбачає визначення предмету угоди, тобто – об’єкту купівлі – продажу, міни, переробки, оренди тощо. Товар, по можливості, повинен бути зазначений у відповідному розділі контракту таким чином, щоб дозволити контрагентам та представникам контрольних державних служб відрізняти його від аналогічних чи подібних товарів та мати певні притаманні тільки йому ознаки, що виключить ризики придбати товари – замінники неналежної якості.
Якщо товар проблематично описати в самому контракті, можна посилатись на відповідні документи, де наводяться його якісні, технічні характеристики тощо.
Якщо предметом договору є широкий асортимент товарів, у договорі здійснюється ссилка до специфікацій, в яких міститься перелік товарів. При цьому необхідно зробити застереження про те, що додатки до договору є невід’ємною частиною договору.
Назва товару в контракті, занесена в митну декларацію, повинна відповідати реально поставленому товару. В іншому випадку сумніви митного інспектора в правильності присвоювання коду товару митним декларантом можуть обернутись додатковими оглядами і необхідністю експертиз товару.
Особливу увагу доцільно звернути на складні вироби, наприклад, технологічні лінії, верстати, промислове обладнання, що мають у своєму складі певну кількість елементів та складових частин. Укладення угод на такі специфічні товари повинно передбачати окремі додатки до контракту, де необхідно зазначити назви та ознаки складових частин, їх кількість та вартісні показники, при цьому доцільно зазначити у основному тексті контракту, що ці додатки є невід’ємною частиною контракту.
Складні вироби, як правило, продаються з окремими запасними частинами та певною кількістю витратних матеріалів, що будуть використані при проведенні монтажу. Можна зазначити у контракті, що вартість зазначених елементів входить до загальної вартості складного виробу. Невизначеність цього аспекту призведе до ризику окремого митного оформлення даних складових товару з додатковою сплатою всіх необхідних митних платежів та складення протоколу про порушення митних правил.
При описі товару, якщо його установка та наладка буде здійснюватись експортером та вартість цих послуг входить до загальної вартості складного виробу, доцільно зазначити окремо дві складові загальної суми контракту, а саме – вартість самого виробу та вартість послуг по його установці. Не визначеність такої особливості призведе до появи ризику підвищення митної вартості товару на момент його декларування.
Кількість товару
Наявність ризику неправильного визначення кількості товару у контракті (наприклад, у кілограмах чи штуках) збільшує ймовірність фінансових збитків та може призвести до адміністративного втручання відповідних державних контролюючих структур.
Митне оформлення товарів проводиться з використанням одиниць вимірювання, які встановлені Гармонізованою системою та Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності. Використання в контракті інших одиниць вимірювання для практичних цілей обов’язково повинно супроводжуватись переводом в УКТЗЕД.
Існують певні особливості зазначення кількості сипучого товару, який перевозиться навалом у транспортних засобах. На шляху транспортування погодні умови можуть суттєво змінюватись, що призводить, при наявності підвищеної вологості, до збільшення ваги товару та навпаки – зменшення ваги при вологості меншої ніж вона була на моменти складування та навантаження. Подолати ризик невідповідності ваги даним, зазначеним у супровідних на вантаж документах, з реальною, у місці розвантаження (оформленні імпорту) можна зазначити у контракті можливі межові відхилення ваги та визначивши додаткові показники вологості товару.
Якість товару
У даному розділі договору повинні бути зазначені технічний рівень та якість товару, що постачається; документи та організації, які підтверджують якість товару; комерційні гарантії якості; перевірка якості або прийняття товару на підприємствах постачальників.
Правильне складання даного пункту контракту та долучення до договору відповідних документів стане запорукою безперешкодного митного оформлення товару.
Упаковка товару
Ризик невизначення вимог до пакування товару може призвести до суттєвого підвищення вартості одиниці товару, особливо коли кількість товару та його вагові показники не визначені контрактом. Доцільно визначитись у відповідному розділі угоди стосовно ціни одиниці товару та зазначити, що ціна включає або не включає до себе вартість пакування та пакувального матеріалу, при цьому у останньому випадку доцільно зазначити вартість пакування одиниці товару та вартість пакування всієї партії товару.
Ризики пакування можуть сформуватись, коли товар повинен мати зовнішню (транспортну або тару) та внутрішню упаковки, при цьому остання є невід’ємною частиною одиниці товару та повинна відповідати вимогам країни імпорту щодо застосування специфічного мита на одиницю ввезеного товару з урахуванням його ваги брутто (з урахуванням ваги пакувального матеріалу).
Митні органи звертають увагу на визначені умови пакування товару у контракті, особливо у разі звернення отримувача товару – імпортера стосовно пошкодження товару при його транспортуванні, бо ризики невірного пакування товару можуть, у певних випадках, розглядати як умисні шахрайські дії контрагентів угоди.
Маркування
Наявність або відсутність необхідного маркування на внутрішній упаковці товару, що відповідає вимогам національних норм країни імпорту, також є джерелом підвищеного ризику зовнішньоекономічного контракту. На упаковці певних видів товарів законодавство країн імпорту забов’язує мати визначені надписи та позначки, а саме – назву товару, виробника, дату виготовлення, кінцеву дату зберігання, склад тощо. Особливо це стосується продуктів харчування та побутової хімії, де окрім того повинні бути зазначені застереження стосовно безпеки зберігання та використання.
Багато країн акцентує увагу на маркування внутрішньої упаковки товару на предмет можливості її наступної переробки або використання.
У певних випадках (наприклад, щодо лікувальних засобів) , надписи на упаковці стосовно властивостей товару заборонено здійснювати без відповідного дозволу визначених державних структур країни імпорту, про що, у разі необхідності, можна зробити відповідні застереження у тексті контракту.
Державні контрольні органи багатьох країн, здійснюють досить прискіпливий аналіз товару на предмет його маркування товарними знаками, особливо провідних підприємств – виробників. Контрольні органи звертають увагу на можливі шахрайські дії по виготовленню підроблених товарів та безпідставного використання торгових знаків та марок.
Умови поставки
Щоб уникнути можливого ризику непорозуміння з партнером та з метою уніфікації порядку та правил перевезення товару від продавця до покупця Міжнародною торговельною палатою розроблено міжнародні правила під назвою «Інкотермс» (інтерпретація комерційних термінів), які мають версії відповідно до року введення в дію (останній Інкотермс 2020).
Правила містять терміни, зміст i порядок застосування яких наведено у поясненні до кожного. Кожне з правил «Ікотермс» застосовується виключно до договорів купівлі-продажу i впливає на визначення митної вартості партії товару.
Основними моментами зовнішньоекономічних відносин, які регулюють дані Правила є: момент виконання продавцем своїх обов’язків щодо поставки товару; визначення відповідального за ризики загибелі або пошкодження товару під час транспортування; визначення сторони контракту, відповідальної за організацію перевезення; визначення відповідального за митне оформлення товару при експорті та імпорті тощо.
Інколи контрагенти угоди закладають у контракт умови, відмінні від правил «Інкотермс». Окрім того, є можливість конкретизувати певні положення правил, i тоді головними стають умови контрагентів. При укладенні контракту, особливо обравши умови відмінні від міжнародних правил, необхідно визначити найважливіше — коли та за яких умов переходять ризики відповідальності за товар від продавця до покупця.
Щоб запобігти зриву досягнутих домовленостей, збільшенню строку митного оформлення, недотриманню графіку платежів у договорі необхідно вказати строки та дати поставок.
У договорі необхідно також застережити спосіб сповіщення покупця про відвантаження товару (факсом, телефоном тощо), строк, протягом якого повинно бути здійснено таке сповіщення, вказати перелік відвантажувальної документації.
Відсутність у договорі номеру факсу, приміром, по якому необхідно сповістити про відвантаження товару, може призвести до ситуації, в якій постачальник може посилатись на неможливість виконання договору належним чином.
Ціна одиниці товару
Дуже важливий розділ контракту для митних органів. Ціна одиниці товару при митному оформленні імпорту є основою для визначення митної вартості та нарахування митних платежів.
Основними ризиками при складанні договору щодо даної умови є:
невизначеність одиниці ціни товару та відсутність захисних застережень у тексті контракту стосовно обраного виду ціни;
зазначення у контракті загальної суми (вартості) контракту без зазначення кількості товару;
ризики заниження або завищення ціни одиниці товару у контракті;
обрання валюти ціни товару, що не збігається з валютою платежів.
З метою застереження певних ризиків у договорі необхідно вказати вид ціни одиниці товару та механізм її застосування, зазначити у контракті кількість товару та вартість одиниці товару у традиційних одиницях виміру. Доцільно обрати один вид валюти для ціни та платежів або зафіксувати співвідношення валют на час виконання контракту, у разі зазначення у контракті двох видів валют, а також закласти до умов контракту можливість перегляду цінової політики контракту залежно від коливань основних світових валют.
Кожен раз необхідно пам’ятати, що спроби заниження митної вартості при імпорті товару можуть розглядатися державними контролюючими службами як спроби ухилитись від сплати податків за зовнішньоекономічними операціями, а спроби завищення ціни товару при його експорті — як шахрайські дії, спрямовані на відшкодування податку на додану вартість з бюджету держави.
Щоб уникнути додаткової уваги з боку митних органів та коригування митної вартості, надайте максимальну кількість достовірної інформації, що підтверджує ваші витрати, як фактично понесені, так і плановані. Запитайте у транспортної компанії список тарифів на перевезення, страхування, супровід вашого вантажу — всі ці цифри відіб’ють структуру ваших витрат. Не забудьте про витрати на упаковку і витрат на пакувальні послуги. Якщо ви не маєте можливості надати потрібні документи, митний орган може самостійно визначити митну вартість товару. Але в даному випадку її величина навряд чи буде порахована на вашу користь.
У разі експорту товару ризик неправильно зазначених цін, закладених до умов контракту, можна усунути шляхом порівняння контрактних цін з цінами інформаційної бази експортних товарів митних органів або отримати попередню інформацію у спеціалізованих установах, які здійснюють моніторинг цін зовнішніх та внутрішніх товарних ринків. На підставі порівняння цін можна обрати найбільш правильну та прибуткову контрактну ціну.
Умови здійснення платежів
В цьому розділі повинна бути встановлена валюта платежу, спосіб, строк та порядок розрахунку за поставлені товари, перелік документів, представлених до оплати, застереження щодо необґрунтованої затримки платежу чи інших порушень платіжних умов контракту.
Національне валютне законодавство різних країн може зобов’язувати контрагентів зовнішньоекономічного контракту здійснювати платежі, що не перевищують певних термінів . Порушення таких строків може призвести до штрафних санкцій.
Печатка та підписи
Українське законодавство вимагає, щоб суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності скріпляли договори їхніми печатками, за винятком фізосіб-підприємців, які працюють без печатки.
Якщо зовнішньоекономічний договір укладений на території України, печатка іноземної сторони договору обов’язкова. Якщо договір укладений за кордоном і право місця його укладення не вимагає наявності його печатки, її може не бути. Але трапляються випадки, коли банки не пропускають договори без печатки в разі здійснення валютного контролю.
Щоб уникнути можливих проблем і тривалих переговорів з банком щодо правильності оформлення договору, доцільно підпорядкувати укладений договір праву країни нерезидента (яке не передбачає вимоги щодо наявності в юридичної особи печатки) в цілому або в частині, яка регулює вимоги щодо письмової форми правочину, адже законодавство це дозволяє. У цьому разі будь-які претензії банку щодо наявності печатки будуть необґрунтованими, що автоматично полегшить переговори з відділом валютного контролю. Також доречно чітко прописати в заключних чи прикінцевих положеннях договору, що відповідно до права іноземної країни підпис уповноваженої особи є достатнім і наявність печатки не вимагається.
Підпис сторін
У договорі разом із підписом повинна бути його розшифровка (прізвище, ім’я, посада).
Отже, врахування всіх вищевказаних положень при складанні зовнішньоекономічних контрактів в значній мірі полегшить безперешкодне митне оформлення торгових операцій.
Потрібна допомога адвоката? Не затягуйте з вирішенням питань – записуйтесь на консультацію за тел. – 096-203-18-51. Інформація про вартість консультації та інших послуг
Читайте більше про зовнішньоекономічну діяльність тут
