Індивідуальну платну юридичну консультацію Ви можете отримати, записавшись по тел.096-203-18-51. Графік роботи: пн.-пт. 9.00-18.00. ДЕТАЛІ

 

 

Під час господарської діяльності невиконання зобов’язань – не рідкість. А якщо не виконує зобов’язання іноземна компанія. Що тоді?

Юрисдикція справ з іноземним елементом

Спори з іноземним елементом, можуть розглядатися за допомогою українських державних судових процедур, міжнародним комерційним арбітражем та за допомогою іноземних судових процедур.

Підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається процесуальним кодексом України, законом або міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Правовідносини, пов’язані з  усіма видами зовнішньоекономічної діяльності в  Україні, регулюються положеннями Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», а  питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом  у тому числі й  питання підсудності судам України справ з  іноземним елементом, вирішуються згідно із Законом України «Про міжнародне приватне право» та ГПК України.

Згідно зі статтею 38 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» спори, що  виникають між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб’єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті Украї ни та іншими органами вирішення спору.

За статтею 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди України можуть приймати до  свого провадження і  розглядати будь-які справи з  іноземним елементом, зокрема у  випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з  іноземним елементом судам України, якщо на території України знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи – відповідача;  в інших випадках, визначених законом України та міжнародним договором України.

Таким чином, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, спір підлягає вирішенню в  господарських судах України з  урахуванням вимог глави 2 Господарського процесуального кодексу України.

Станом на сьогодні Україна й надалі залишається державою, у якій надається  перевага саме національним судовим органам над іншими методами вирішення спорів. В той же час, українські компанії усе частіше погоджуються на варіанти передачі спорів до іноземних національних судів чи міжнародного арбітражу.

Якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом іншому суду, ніж суд України, то в разі звернення з позовною заявою щодо вирішення спору до господарського суду України такий суд відмовляє у відкритті провадження у справі; якщо провадження у справі суд уже помилково відкрив – таке провадження закривають за клопотанням однієї із сторін або за ініціативою суду/

Сторони зовнішньоекономічного договору мають право передбачити у  ньому або шляхом укладення окремої угоди (арбітражна умова, арбітражне застереження) передачу спорів, що  виникають з такого договору, на вирішення третейського суду.

Ця домовленість повинна чітко визначати, який саме орган вирішення спорів обрали сторони: Міжнародний комерційний арбітражний суд, Морську арбітражну комісію при Торгово-промисловій палаті України або третейський суд в Україні чи за кордоном.

 Суд має право залишити позов без розгляду, якщо  сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана

При цьому варто пам’ятати, якщо міжнародним договором України передбачено інші правила, ніж установлені цим Законом, застосовують правила цього міжнародного договору.

 

Право, за яким вирішуються спори з іноземною компанією 

 

При вирішенні конфліктних ситуацій з іноземним контрагентом потрібно враховувати й право, яке буде застосовуватись при вирішенні спору, та яким компетентна установа зобов’язана буде керуватися при обгрунтуванні рішення.

Як правило, в договорах сторони користуються наданим їм правом вибору права і зазначають законодавство, яке має бути застосовано судом при вирішенні спорів та розбіжностей між сторонами.

Вибір сторонами українського права як такого, що регулює їх відносини за угодою, означає вибір саме національного законодавства України, а не окремих законодавчих актів, що регулюють відповідні відносини сторін.

У разі ж відсутності волевиявлення сторін зовнішньоекономічної угоди щодо застосовуваного права суд вправі визначити його на підставі положень колізійного права ЗУ “Про міжнародне приватне право”, інших законів, а також міжнародних договорів України.

У разі неможливості визначити право, що підлягає застосуванню, застосовується те право, яке має тісний зв’язок із приватноправовими відносинами.

При застосуванні права іноземної держави суд чи інший орган встановлює зміст його норм згідно з їх офіційним тлумаченням, практикою застосування і доктриною у відповідній іноземній державі.

Суд чи інший орган застосовує право іноземної держави незалежно від того, чи застосовується у відповідній іноземній державі до подібних правовідносин право України, крім випадків, якщо застосування права іноземної держави на засадах взаємності передбачене законом України або міжнародним договором України.

Норма іноземного права не застосовується, якщо її застосування може призвести до негативних наслідків, що суперечать нормам законодавства України.

Повідомлення іноземної компанії про розгляд справи

Вирішуючи питання забезпечення своєчасного повідомлення у  належній формі іноземних учасників судового процесу про час і  місце розгляду справи, судом враховується таке.

З 26 листопада 2000 року набрали чинності для  Украї ни Конвенція про  вручення за  кордоном судових та  позасудових документів у  цивільних або  комерційних справах (Гаага, 1965 р.) і Конвенція про отримання за кордоном доказів з цивільних і торгових справ (Гаага, 1970  р.) із  заявами та  застереженнями.

У разі, якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до  іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави у порядку, визначеному Конвенцією про вручення судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 р.

Перш ніж повідомляти нерезидента згідно з вимогами Конвенції, необхідно переконатися, що останній не має на території України уповноваженого представника (повіреного) або відокремленого підрозділу, тобто необхідно встановити, що дійсно існує потреба у повідомленні нерезидента та врученні йому документів за кордоном.

Докази у справах з іноземною компанією

Суд приймає як докази офіційні документи, що походять з інших держав, за умови їх легалізації дипломатичними або консульськими службами України.

Посвідчення консулами зазначених документів означає становлення і  засвідчення справжності підписів на цих документах і  відповідності їх  законам держави перебування.

Легалізація іноземного документа є необхідною умовою для подання його як доказу у судовому процесі, але не виключає у  разі необхідності перевірки з боку суду з метою встановлення правильності вміщених у  ньому відомостей по суті.

Міжнародними договорами Украї ни про правову допомогу може передбачатися надання іноземних офіційних документів без консульської легалізації. 

Також є Конвенція, що  скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів (Гаага, 1961  р.), якою передбачено спрощений порядок засвідчення документів шляхом проставлення на них спеціальної печатки — апостиля. При цьому слід мати на увазі, що згідно з пунктом «b» частини 3 статті 1 вказаної Конвенції її дія не поширюється на адміністративні документи, що  мають пряме відношення до  комерційних або  митних операцій (вантажні митні декларації, товарно-транспортні накладні, виписки банку тощо).

У разі, якщо письмові докази подаються до господарського суду іноземною мовою, додається їх  засвідчений у  встановленому порядку переклад українською мовою.

По темі:

• Відповідальність за контрабанду та неправдиві відомості (ст.483 МКУ)
• Як скасувати рішення міжнародного арбітражу
• Яким повинен бути інвойс на експорт послуг, робіт?
• Яким чином можна запобігти санкціям за порушення строків зарахування валютної виручки?

 

Потрібна допомога адвоката? Не затягуйте з вирішенням проблем – записуйтесь на консультацію за тел. 096-203-18-51. Інформація про вартість консультації та інших послуг

Чиатйте більше про судовий процес тут