Закон встановлює певні способи звернення стягнення на майно боржника, а саме: арешт (опис), вилучення та примусова реалізація.
Реалізація арештованого майна здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.
1. Реалізація за фіксованою ціною застосовується щодо майна, оціночна вартість якого не перевищує 50 мінімальних розмірів заробітної плати. Реалізація за фіксованою ціною не застосовується до нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден незалежно від вартості такого майна.
2. Право реалізації майна на електронних торгах сьогодні надане державному підприємству «СЕТАМ». Процедура проведення торгів починається з визначення вартості майна та передання його на реалізацію організатору торгів, після чого формується лот, реєструються учасники і проводяться торги. Завершується така процедура підписанням протоколу, сплатою вартості майна, затвердженням акту про проведення торгів та зняттям з майна арештів та заборон.
Прилюдні торги є правочином, а відчуження майна з прилюдних торгів віднесене до угод купівлі-продажу. Майно не може бути витребуване від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку виконання судових рішень.
Оскаржувати результати прилюдних торгів можуть заінтересовані особи, якими є боржник, стягувач, поручитель та іпотекодавець.
Правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, а також у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 30.09.2016 р. 1301/29431
При цьому самі по собі порушення, допущені при проведенні торгів, не можуть бути єдиною підставою для визнання їх недійсними.
Необхідно довести чи вплинули ці порушення на результати торгів, чи порушені внаслідок цього права і законні інтереси позивача, який оспорює результати торгів, оскільки підставою для пред’явлення позову про визнання прилюдних торгів недійсними є наявність не лише порушення норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.
А тому:
- сам по собі факт неналежного повідомлення боржника про проведення прилюдних торгів не є достатньою умовою для визнання їх недійсними, якщо це не вплинуло на результати торгів.
- стосовно спотворення та/або неповноти змісту оголошення про проведення прилюдних торгів щодо кількісних або якісних характеристик майна – позиція аналогічна.
- порушення норм щодо оцінки майна не є для цього безумовною підставою, якщо при цьому не було порушено права та законні інтереси позивача.
- дії державного виконавця, які не стосуються правил проведення торгів, оскаржуються окремо, і тільки якщо такі дії вплинули на результат торгів, вони можуть призвести до визнання торгів недійсними.
Потрібна допомога адвоката? Не затягуйте з вирішенням проблем – записуйтесь на консультацію за тел. 096-203-18-51. Інформація про вартість консультації та інших послуг
