Види податкових перевірок, як оскаржити податкові повідомлення-рішення, кримінальна відповідальність за несплату податків
Досить часто допуск до безпідставної перевірки призводить до серйозних наслідків для бізнесу. Про те, як цьому запобігти, мова йтиме далі.
Отже, контролюючі органи мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення.
Коли до Вас завітали контролери перед проведенням перевірки Ви маєте право:
1. вимагати надання направлення на проведення перевірки, копії наказу про проведення перевірки, уважно їх проаналізувати щодо наявності в них всіх необхідних реквізитів.
Направлення на проведення перевірки повинно містити: дату видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – платника податку, який перевіряється) або об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;
Наказ про проведення перевірки повинен містити: дату видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці – адреса об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид, підстави для проведення перевірки, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу;
2. вимагати пред’явлення від посадових осіб контролюючого органу службових посвідчень (реквізити зазначаються в направленні на проведення перевірки), що підтверджують їх особу та повноваження на проведення перевірки;
Якщо Вам не пред’явили, не надіслали, чи надали вище перелічені документи, що оформлені з порушенням вимог – це може стати підставою для недопущення представників контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
3. перед початком перевірки вимагати від перевіряючих вчинити запис у Журналі реєстрації перевірок. Відмова від підпису у журналі є підставою для недопущення перевіряючих до проведення перевірки (п. 7 Указу Президента «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності»).
У разі Вашої відмови у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови. Акт повинен містити дату, місце, прізвища посадових (службових) осіб платника податків та перевіряючих. Також необхідно вказати двох свідків, які жодним чином не пов’язані із платником податку і які розпишуться в акті під тим, що перевіряючі не надали направлення. Цей акт необхідно скласти як мінімум в двох екземплярах.
Для можливого оскарження у суді наказу на проведення перевірки необхідно обов’язково робити відмітку на титульній сторінці наказу про причини відмови у допуску до перевірки з посиланням на відповідну статтю Податкового кодексу України, залишати собі копію цього наказу з відображенням запису про причину недопуску перевіряючого на підприємство (організацію).
Платник податків, який вирішив оскаржити правомірність винесення органом ДПС наказу на проведення відповідного виду перевірки, має це робити виключно у судовому порядку, шляхом подання позовної заяви з клопотанням про забезпечення позову (заборона проведення перевірки до вирішення спору).
Оскаржувати таке рішення в адміністративному порядку неможливо, це призведе лише до даремно витраченого часу.
У свою чергу, скасування судом відповідного наказу органу ДПС матиме сприятливі наслідки для платника податків, оскільки усуне правову підставу проведення самої перевірки.
Якщо ж суд не забезпечить позов шляхом заборони здійснити перевірку, але у результаті судового розгляду визнає протиправним та скасує відповідний наказ, то платник податків матиме потужний аргумент у вигляді рішення суду вже в іншому судовому процесі — оскарженні податкового повідомлення-рішення. Адже останнє буде винесене органом ДПС на підставі протиправного наказу.
Але звертаю увагу на те, що відмова платника податків від проведення перевірки за наявності законних підстав для її проведення може бути підставою для вжиття контролюючими органами таких дій:
застосування арешту майна, відмінного від коштів, платника податків на підставі прийняття рішення керівником (заступником керівника) органу ДФС, обґрунтованість якого повинна бути перевірена судом протягом 96 годин (стаття 94 Кодексу);
звернення до адміністративного суду із позовом (поданням) про застосування арешту коштів на рахунках у банку платника податків, зокрема, щодо зупинення видаткових операцій.
Тому відмовляючи працівникам ДПС у допуску до фактичної перевірки (якщо документи оформлені правильно), необхідно враховувати можливі наслідки цього рішення для підприємства.
При цьому, пам’ятайте, що на практиці майже не існує ситуацій, в яких податкова перевірка закінчується довідкою про відсутність порушень, тому не бійтесь користуватись своїми правами ще до початку проведення перевірки.
Адвокат в податкових справах – адвокат по падатках – податковий адвокат – Гродовська Олеся Павлівна – 096-203-18-51
